Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Голова ВКДКА Сергій Вилков: «Прогалини в суміжних сферах можуть зіграти з професіоналом злий жарт»

01 грудня 2020, 14:11

Чи чекати адвокатам на покарання, якщо рік вже спливає, а завітні залікові бали ще не набрані? Як впливає карантин та непрацездатність на обов’язок підвищувати професійний рівень? Та чи варто адвокатам нагадувати про самовдосконалення з боку дисциплінарних органів? Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Сергій ВИЛКОВ прояснив всі ці спірні аспекти в інтерв’ю для «ЗіБ».

«Підвищення кваліфікації варто розглядати як можливість підняти голову над буденними справами»

— Відповідно до ст.21 закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат зобов’язаний підвищувати свій професійний рівень. А згідно зі ст.34 дисциплінарним проступком є невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків. Чи можна вважати, що ненабрання адвокатом за звітний рік визначеної кількості залікових балів є дисциплінарним проступком?

— У своєму запитанні ви надто швидко перекинули «місток» між двома статтями

нашого профільного закону. На практиці щодо жодного вчинку адвоката, зокрема і бездіяльності у питанні виконання професійних обов’язків, немає автоматичного покарання. В цій ситуації можна говорити лише про наявність певних ознак проступку, які кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури регіону може встановити (а може і не встановити), коли на адвоката надійде скарга.

У разі встановлення ознак комісія має відповідно до загальної процедури ретельно дослідити наявні обставини, провести засідання, на якому сторони мають висловитися. І вже після цього, у разі сукупності певних умов, адвоката може бути притягнуто до відповідальності.

Це стосується і виконання обов’язку адвоката підвищувати свій професійний рівень, зміст якого прописаний у порядку, затвердженому Радою адвокатів України (Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України у новій редакції був затверджений рішенням РАУ від 21.09.2019 №111. — Прим. ред.).

— 2020 рік складно назвати простим. Хтось використовував цей час для самовдосконалення (особливо активно на карантині адвокати слухали курси з підвищення кваліфікації). А от чи може бути карантин підставою для перегляду норм щодо підвищення кваліфікації?

— Очевидно, що законодавець запровадив такий обов’язок адвоката як один з інструментів забезпечення надання громадянам якісної правничої допомоги. Звідси риторично-теоретичне запитання: чи може бути карантин підставою для зниження

рівня гарантії, прописаної у Конституції?

У цьому контексті слід враховувати, що адвокати, як правило, мають свою спеціалізацію, у якій вони постійно практикують. І у своїх галузях їм як професіоналам навряд чи потрібні лекції. Скоріше вони самі можуть вести вебінари та писати статті для спеціалізованих видань.

Утім, наше законодавство та судова практика так швидко змінюються, що прогалини у суміжних сферах можуть зіграти з професіоналом злий жарт. Тож підвищення кваліфікації, напевно, варто розглядати не як формальний обов’язок набрати певну кількість балів, а як можливість підняти голову над буденними справами та озирнутися навколо, дізнатися, що відбувається у колег, подискутувати з ними, здобути новий досвід.

З точки зору практичної реалізації не можна стверджувати, що скорочення офлайн-заходів з підвищення кваліфікації суттєво ускладнило адвокатам варіанти отримання відповідних балів. Навпаки, в чомусь цей процес спростився, оскільки значно зросла кількість онлайн-навчань, які, по-перше, не обмежені квадратними метрами аудиторії, а по-друге, не потрібно долати кілометри доріг, аби дістатися до цієї аудиторії. Не слід також забувати про інші активності, що, за п.15 порядку №111, відносяться до видів підвищення кваліфікації.

Тепер щодо балів. Формальний бік, так би мовити. Згідно з порядком №111, за загальним правилом, адвокати за рік мають набирати по 10 балів (молоді протягом перших 3-х років своєї діяльності — 16). Навіть якщо брати лише заходи з підвищення кваліфікації, де одна година враховується як один бал, виходить, що більшості адвокатів необхідно присвятити

питанню підвищення кваліфікації трохи більше як один робочий день на рік.

Що стосується можливих підстав перегляду цих норм, то їх скорочення сьогодні вже передбачене чинною редакцією порядку. Нагадаю, відповідно до п.28 порядку, це може бути зроблено з поважних причин, наприклад, тривала втрата працездатності, в індивідуальному порядку. За заявою адвоката він може бути частково або навіть повністю звільнений від обов’язку підвищення кваліфікації.

— Скоро завершується 2020 рік, незабаром може виникнути типова ситуація, коли «прокрастинатори», що звикли залишати усе «на потім», схаменуться і подумають про необхідність набрати потрібну кількість залікових балів. Офлайн-заходи обмежені. Чи може у зв’язку з цим виникнути проблема?

— Думаю, що «прокрастинатори» є в усіх творчих професіях. І проблеми для них створює не карантин, не обмеження кількості офлайн-заходів, а їхня схильність відкладати завдання на останній день. Тож якби не було у березні та липні постанов Кабміну №№211, 641, знайшлися б інші «обґрунтовані» підстави для відтермінування виконання обов’язків.

Як і в минулі роки, зараз ми спостерігаємо певний сплеск зацікавленості до заходів з підвищення кваліфікації. І ми у ВКДКА плануємо активно долучитися до цього процесу як один з операторів підвищення кваліфікації. Тим більше що етичні питання щодо провадження адвокатської діяльності відповідно до п.22 порядку також є обов’язковим предметом навчань адвокатів.

Нині вирішується питання про можливість проведення кількох безкоштовних онлайн-семінарів для адвокатів, де лекторами виступлять як члени ВКДКА, так і найбільш досвідчені працівники секретаріату. Коли будуть виконані необхідні вимоги, ми обов’язково анонсуємо ці заходи на офіційному сайті.

До речі, для підвищення обізнаності адвокатів у найбільш неоднозначних (з етичного боку) питаннях, таких як адвокатська таємниця, конфлікт інтересів, відносини адвоката з правоохоронними органами, ми підготували збірник узагальнень практики кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури за 2016 — 2020 роки. Хоча це видання не додає балів до підвищення кваліфікації, переконаний, що його наявність буде корисною з позиції уніфікації дисциплінарної практики регіонів і підніме на новий рівень наші навчання з питань правил адвокатської етики та стандартів професійної діяльності.

«Рівень професійних знань повіреного та можливість їхнього підвищення незадоволену сторону не обходять»

— Згідно з порядком підвищення кваліфікації адвокатів, якщо КДКА притягнула адвоката до дисциплінарної відповідальності за порушення ПАЕ, ВКДКА може встановити обов’язок пройти спеціалізоване додаткове підвищення кваліфікації з питань адвокатської етики. Наскільки часто комісія застосовує цю норму у своїх рішеннях?

— Нагадаю, що така можливість передбачена передусім для кваліфікаційно-дисциплінарних комісій регіонів, оскільки саме вони

притягають адвокатів до відповідальності. ВКДКА як апеляційна інстанція для квазісудових органів лише переглядає ці рішення КДКА за скаргами адвокатів та осіб, які ініціювали питання про їхню дисциплінарну відповідальність.

Але, коли оскаржують рішення регіону, питання необхідності підвищення кваліфікації навряд чи є пріоритетним для сторін. Адже в такому випадку адвоката найбільше хвилює сам факт притягнення до відповідальності та застосування стягнення навіть у вигляді попередження, а скаржники прагнуть якомога суворіше покарати адвоката, з яким вони, швидше за все, вже не матимуть справи у майбутньому. І рівень професійних знань повіреного та можливість їхнього підвищення незадоволену сторону вже не обходять.

Але, на мій погляд, спеціалізоване додаткове підвищення кваліфікації не може призначатися дисциплінарною палатою та сприйматися самим адвокатом як якесь додаткове покарання. Такий захід має застосовуватися у тому випадку, коли в ході розгляду справи комісія, наприклад, на підставі письмових пояснень або ж заяв адвоката під час засідання виявила у нього недостатній рівень знань з питань адвокатської етики.

— Знову ж таки, за порядком, якщо адвокат не набирає відповідної кількості балів, ВША зобов’язана проінформувати про це раду адвокатів регіону та відповідну КДКА. І у разі надходження скарги на адвоката до КДКА ця обставина може бути врахована. Як вплине недостатня кількість балів на рішення за скаргою?

— Переконаний, що, реалізуючи під час розгляду дисциплінарної справи можливість врахування такої обставини, як відсутність необхідної кількості балів, у КДКА мають зважати на дві складові.

По-перше, не всі порушення закону або ПАЕ пов’язані із недостатньою кваліфікацією адвоката. Дійсно, під час розгляду окремих скарг ми чуємо від правників факти, що свідчать про необізнаність нашого колеги з тих або інших питань. І ця необізнаність іноді може бути пов’язана з конфліктом, який ми розглядаємо. В таких випадках, коли комісія встановлює зв’язок між проступком і недостатньою кваліфікацією, що підтверджується відсутністю необхідної кількості балів, дійсно є сенс врахувати цей факт при винесенні остаточного рішення.

По-друге, претензії самого заявника до адвоката, викладені у скарзі, мають бути пов’язані з низьким рівнем кваліфікації адвоката, який і призвів до негативних наслідків. Більше того, в інтересах самого заявника перевірити факт виконання адвокатом свого професійного обов’язку підвищувати кваліфікацію протягом останніх років. Для цього достатньо знайти профайл адвоката на сайті Єдиного реєстру адвокатів України. І якщо особа у своїй скарзі прямо вкаже на порушення закону, КДКА не зможе проігнорувати це у своєму рішенні.

«Нагадувати колегам про «заборгованість»? Ми ж не деканат вишу, а вони давно не студенти…»

— Чим може обернутися просто сам факт такого інформування (про відсутність необхідної кількості балів) КДКА? Можливо, КДКА направляє якесь

попередження або нагадування для адвоката?

— Нагадувати колегам про «заборгованість»? Ми ж не деканат вишу, а вони давно не студенти…  Думаю, це зайвий крок. Усі заходи впливу передбачені законом, в тому числі і попередження, яке є одним із видів дисциплінарного стягнення, що може бути застосовано лише в установленому законом порядку.

З іншого боку, у КДКА і ВКДКА не стоїть завдання карати адвокатів. Законодавець зобов’язав нас «вирішувати питання щодо дисциплінарної відповідальності», що реалізується через чітку процедуру. Вона починається зі скарги, включає в себе перевірку відомостей, порушення справи, її розгляд і завершується винесенням рішення, яке тягне за собою правові наслідки, обов’язкові для учасників. У цьому сенсі КДКА є квазісудовими органами, які досліджують проблему в межах інформації, наданої учасниками процесу. Тож, думаю, вони не повинні самостійно шукати приводи для накладення стягнень.

— У разі тривалої втрати непрацездатності адвокат може бути звільнений від обов’язку підвищення кваліфікації повністю або частково. При цьому дія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю начебто не зупиняється. Тобто теоретично такий адвокат має право, наприклад, дистанційно консультувати клієнтів, однак звільнений від зобов’язання підвищувати кваліфікацію? І яким чином потім поновлюється нарахування балів?

— Як я вже говорив, це питання вирішується на підставі заяви адвоката радою адвокатів регіону. Оцінивши обставини, рада адвокатів у своєму рішенні визначає в межах періоду оцінювання, на який час адвокат (повністю або частково) звільняється від обов’язку підвищення кваліфікації. З подальшим провадженням адвокатської діяльності це не пов’язано.

Але з поданням заяви про звільнення від професійного обов’язку адвокату, напевно, буде важко отримати позитивне для себе рішення на фоні повної працездатності і можливості продовження активної діяльності.

Тож ступінь виконання обов’язку адвоката підвищувати кваліфікацію оцінюється з урахуванням наявного рішення ради адвокатів. «Відпрацьовувати» бали в такому випадку не доведеться. А їх нарахування автоматично відновлюється у наступному періоді оцінювання.

Закон і Бізнес