Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Андрій Овсієнко: Щоб реформування не було фрагментарним, варто дослухатися до судової гілки влади

27 липня 2020, 17:36

Реформи судової системи були б системними, а їх наслідки більш прогнозованими та корисними для суспільства, якби законотворці враховували фахову точку зору, викладену у консультативних висновках Вищої ради правосуддя щодо законопроєктів з питань утворення, реорганізації чи ліквідації судів, судоустрою і статусу суддів. Таке переконання висловив Голова ВРП Андрій Овсієнко у коментарі «Судовому віснику».

Він наголосив, що на сьогодні відсутній дієвий механізм реалізації повноважень Вищої ради правосуддя із забезпечення незалежності судової влади під час зміни законодавства. «Ми вважаємо, що законодавство, яке стосується роботи парламенту, має містити норму про обов’язкове направлення проєктів законів у ВРП для надання консультативних висновків та обов’язковий розгляд цих висновків під час ухвалення нових законодавчих актів. ВРП звернулася до Голови Комітету ВРУ з питань правової політики Андрія Костіна з проханням сприяти затвердженню у Регламенті Верховної Ради України та Законі України «Про комітети Верховної Ради України» порядку надсилання профільним парламентським комітетом до ВРП законопроєктів, які змінюють правила у судовій системі», – сказав Андрій Овсієнко.

Окрім того, Голова ВРП вважає, що логічно було б надати судовій гілці влади право законодавчої ініціативи і цим захистити нормативно-правову базу від аматорських експериментів. Він зазначив, що наразі відбуваються фрагментарні зміни, що призводить до розбалансування роботи інституцій. В якості прикладу Андрій Овсієнко розповів про ситуацію довкола Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» № 193-IX. Ще на етапі законопроєкту ВРП у своєму консультативному висновку висловила низку суттєвих застережень щодо пропонованих новел. Проєкт був негативно оцінений також органами системи правосуддя та професійними юридичними організаціями.

«Нашу позицію не взяли до уваги. В результаті була заблокована робота Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, що призвело до наростання дефіциту кадрів у судах та збільшило тривалість розгляду справ. Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції деякі норми Закону № 193-IX. Для виправлення ситуації Президент подав до Верховної Ради законопроєкт «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування» №3711, який вже рекомендований до ухвалення у першому читанні. У всіх цих перипетіях минув майже рік, впродовж якого через непродумані зміни продовжував знижуватися рівень доступу громадян до правосуддя», – підкреслив Андрій Овсієнко.

Нагадаємо, з серпня 2019 року суб'єктами законодавчої ініціативи до Верховної Ради України внесено 47 законопроєктів з питань утворення, реорганізації чи ліквідації судів, судоустрою і статусу суддів. За результатами розгляду законопроєктів Вищою радою правосуддя затверджено 37 консультативних висновків. Більшість з них містять застереження щодо пропозицій, які не відповідають нормам Конституції України, міжнародним стандартам та посягають на незалежність судової влади. Комітет Верховної Ради України з питань правової політики надсилав на погодження до ВРП 5 основних та 5 альтернативних законопроєктів.

 

Вища рада правосуддя