Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492

Зменшення розміру винагороди судді створює реальну загрозу незалежності судді і судової влади загалом та умови для впливу на суддю з огляду на розмір його забезпечення

06 лютого 2020, 17:00

Голова Вищої ради правосуддя Андрій Овсієнко взяв участь у засіданні Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, що відбулося 5 лютого 2020 року.

Під час засідання у рамках попереднього розгляду Комітет розглянув проект Закону України «Про внесення зміни до пункту 24 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (реєстраційний № 2670 від 23 грудня 2019 року), внесений на розгляд Верховної Ради України у порядку законодавчої ініціативи Кабінетом Міністрів України. 

Як зазначив Голова ВРП Андрій Овсієнко, Вища рада правосуддя не підтримує законопроект № 2670, вважає його прийняття неможливим з огляду на положення законопроекту, які суперечать нормам Конституції України, що призведе до звуження змісту та обсягу прав і свобод суддів і негативно вплине на забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.

«Насправді ми є свідками історичної події, тому що за історію незалежної України це перший випадок, коли закони, які стосувалися судоустрою в частині фінансування видатків на суддівську винагороду, які містили положення щодо поетапного підвищення такої винагороди, були логічно виконані, завершені, і з 1 січня така норма діє повною мірою», – сказав А.Овсієнко.

Голова Вищої ради правосуддя наголосив, що законопроект № 2670 не відповідає ні міжнародним стандартам, ні Конституції України. Зазначив, що Конституційний Суд України послідовно і неодноразово зауважував, що звуження існуючих соціальних гарантій, зменшення суддівської винагороди як складової незалежності судді є прямим порушенням і не відповідає нормам Конституції України.

«Суддівська винагорода не є привілеєм – заслуженим чи незаслуженим – для судді, це складова гарантії незалежності судді як носія судової влади і суду як інституції», – сказав Андрій Овсієнко.

Він подякував народним депутатам України, що це розуміння знайшло відображення у проекті закону про бюджет на 2020 рік, який вперше не містив положень, що відтермінують дію профільного закону про судоустрій і статус суддів в частині підвищення заробітної платні.

Водночас Голова Вищої ради правосуддя наголосив, що навіть попри таку високу суддівську винагороду, яка є на сьогодні, ситуація із дефіцитом суддівських кадрів залишається надзвичайно складною.

«І якщо сьогодні пролунала гучна теза про «кнут і пряник» і що суддівську винагороду пов’язали із цим терміном, то я хочу зазначити, що судді продовжують залишати свої посади і йдуть у відставку. Ідуть вони у відставку виключно з огляду на те, що правова визначеність з точки зору соціального захисту, гарантій незалежності залишає бажати кращого», – сказав він.

А.Овсієнко зазначив, що суддівська винагорода – це не привілей, а гарантія суддівської незалежності як носія судової влади і суду як інституції.

Нагадаємо, що законопроектом № 2670 запропоновано внести зміну до підпункту 4 пункту 24 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої пропонується відтермінувати на один рік норму щодо визначення з 1 січня 2020 року розмірів посадових окладів для судді місцевого суду – 30 прожиткових мінімумів, для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду –  50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Відповідно у 2020 році розмір посадових окладів для судді місцевого суду становитиме 25 прожиткових мінімумів, для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду – 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Проти ухвалення цього законопроекту висловилися суддівські колективи, Рада суддів України та Вища рада правосуддя.

Як зазначено у консультативному висновку ВРП щодо проекту Закону України «Про внесення зміни до пункту 24 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (реєстраційний № 2670 від 23 грудня 2019 року), відтермінування на один рік підвищення розміру посадових окладів суддів місцевих, апеляційних та вищих спеціалізованих судів є фактично зміною гарантій, передбачених Основним Законом України для суддів.

Захищеність суддів на рівні Конституції України є найважливішою гарантією неупередженого, об’єктивного і незалежного виконання суддями своїх обов’язків щодо захисту прав і свобод людини, а також гарантією забезпечення верховенства права в державі.

Як вказано у консультативному висновку ВРП, прийняття законопроекту № 2670 призведе до порушення принципу верховенства права, зокрема принципу правової визначеності та «якості закону».

Голова ВРП А.Овсієнко не раз наголошував, що зменшення розміру винагороди судді створює реальну загрозу незалежності судді і судової влади загалом та умови для впливу на суддю з огляду на розмір його забезпечення, а європейські стандарти, визначені у рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи, Венеційської комісії, Європейської хартії про статус суддів тощо, вказують на визнання державами-членами Ради Європи ролі належної винагороди, гідної суддівської професії, для захисту від тиску та впливу на суддівську діяльність.

Читайте нас у Telegram

Читайте нас у Facebook

©Прес-центр судової влади України