Через повномасштабне вторгнення росії та введення воєнного стану в Україні робота господарських судів, як і будь-яких судів України, здійснюється в досить складних умовах. Утім, сьогодні діяльність господарських судів Харківської, Запорізької, Донецької, Луганської областей та Східного апеляційного господарського суду максимально наближена до штатної. Попри системні ворожі обстріли, повітряні тривоги, тривалу відсутність світла, господарські суди виконують свою роботу максимально якісно та розглядають справи якомога оперативніше.

На цьому акцентувала в. о. голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Ніна Ткаченко під час виступу на круглому столі, присвяченому актуальним питанням господарського судочинства, який відбувся у Верховному Суді.

Спікерка зазначила, що сьогодні вся країна і судова система об’єднані однією метою – перемогою України в загарбницькій війні, яку розпочала росія. «Ми зобов’язані продемонструвати всьому світові нашу єдність та незламність, а наша перемога створить передумови для ефективної роботи та розвитку бізнесу в Україні», – переконана Ніна Ткаченко.

Існування господарських судів набуває особливої актуальності у зв’язку з підписанням і ратифікацією Угоди про асоціацію України з Європейським Союзом. Спікерка зауважила, що магістральним шляхом розвитку систем судочинства в країнах Європи є спеціалізація судів, яка створює необхідні передумови для їх ефективної діяльності, у тому числі для здійснення правосуддя на засадах верховенства права, та надає додаткові гарантії справедливого правосуддя.

Ніна Ткаченко нагадала, що на розгляді Верховної Ради України перебуває законопроєкт від 9 вересня 2021 року № 6013 «Про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період», яким, зокрема, передбачається визнати ГК України таким, що втратив чинність. Одним із доводів на користь скасування ГК України називають неможливість існування кодексу, який би одночасно регулював і приватні, і публічні відносини. «Такі твердження відображають суб’єктивну думку, яка суперечить об’єктивним реаліям, а саме існуванню значної кількості нормативно-правових актів, що поєднують у собі як приватні, так і публічні норми, серед яких: Земельний кодекс України, Водний кодекс України, Кодекс України з процедур банкрутства та інші», – сказала Ніна Ткаченко. Вона додала, що саме у сфері економіки відбувається забезпечення оптимального співвідношення приватних і публічних інтересів. На її думку, продуктивнішим підходом буде не знищення того, що напрацьовувалося роками, а удосконалення господарського (економічного) законодавства, його адаптація до права ЄС. Така модернізація сприятиме здійсненню підприємницької діяльності відповідно до практики країн Європи та поліпшить інвестиційну привабливість українського ринку.

Роботу господарських судів у цей складний для всієї країни час Ніна Ткаченко проілюструвала статистичними даними. Упродовж першого півріччя 2022 року на розгляді місцевих господарських судів перебувало 88,3 тис. процесуальних звернень, з яких розглянуто 46,2 тис., що становить 97,1 % від тих, які надійшли на розгляд. На розгляді апеляційних господарських судів протягом першого півріччя 2022 року перебувало 21,5 тис. процесуальних звернень, розглянуто – 13,2 тис., що становить 101,7 % від тих, які надійшли на розгляд. На розгляді КГС ВС протягом десяти місяців 2022 року було 7,3 тис. процесуальних звернень, з них надійшло у звітний період 5,4 тис. Розглянуто – 5,6 тис. звернень, тобто 103 % від тих, що перебували на розгляді КГС ВС. Спікерка зауважила, що в цих складних умовах ефективність роботи господарських судів навіть дещо підвищилась, якщо порівняти з попередніми роками. Зараз зменшилася кількість справ, що надходять на розгляд, але після перемоги України та відновлення роботи бізнесу ця ситуація зміниться.

Також Ніна Ткаченко акцентувала на діяльності з наповнення державного бюджету. Упродовж першого півріччя 2022 року до спеціального фонду Державного бюджету України за розгляд справ місцевими господарськими судами надійшло 178,1 млн грн, апеляційними господарськими судами – 106,9 млн грн судового збору, впродовж 4 січня – 31 жовтня 2022 року за розгляд справ КГС ВС надійшло 201,4 млн грн судового збору. Ці цифри становлять 60 % від сум судового збору, які надійшли до державного бюджету.

Секретар Великої Палати Верховного Суду Лариса Рогач переконана, що скасування будь-якого закону, а тим більше ГК України не може бути самоціллю. «Метою будь-яких змін до законодавства має стати покращення правового регулювання, усунення прогалин і недоліків чинного законодавства. Це має величезне значення й для єдності судової практики», – зазначила Секретар ВП ВС.

За словами Лариси Рогач, нестабільність правового регулювання створює ризики для ведення бізнесу. І така небезпека зростає в умовах воєнного стану. До цих ризиків додаються об’єктивні обставини, спровоковані війною. За результатами аналізу стану економіки, який здійснювався міжнародними організаціями за участю українського уряду, станом на 1 червня 2022 року прямі збитки, завдані передусім житловому комплексу, транспорту, торгівлі та промисловості України, сягають 97 млрд дол. США. Тоді як збитки, спричинені порушенням економічних потоків та ланцюгів виробництва, оцінюються у 252 млрд дол. США.

«Масштаби викликів, з якими Україна стикається, є величезними. Тож наша спільна діяльність має бути спрямована на створення передумов для відновлення економіки і покращення правового регулювання», – упевнена спікерка.

Вона зазначила, що діяльність Касаційного господарського суду у складі ВС та Великої Палати ВС є певною мірою лакмусовим папірцем стану правового регулювання в країні. На розгляд судів надходять справи щодо проблемних питань, які викликають неоднозначне розуміння та правозастосування. Лариса Рогач розповіла про найбільш актуальні питання господарського судочинства, з якими у своїй роботі стикалася і які вирішувала ВП ВС. Серед них виникали й такі, в яких ішлося про співвідношення права власності, права господарського відання та оперативного управління, застосування приписів ГК України.

Аналізуючи конкретні судові позиції, Лариса Рогач акцентувала на підходах, які висловлені, зокрема, у постанові ВП ВС від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18. У цій справі йдеться про те, що надання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування погодження, дозволу або прийняття рішення про вчинення підпорядкованим підприємством, установою, організацією правочинів щодо майна або набуття, припинення, зміни цивільних прав чи обов’язків не є актом суб’єкта владних повноважень, а є волевиявленням засновника (вищого органу) такого підприємства, установи, організації.

В іншій важливій постанові ВП ВС від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц розглядалося питання про співвідношення прав і обов’язків держави та органів, які діють від імені держави. Суд дійшов висновку, що держава набуває і здійснює цивільні права й обов’язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов’язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах.

У ході обговорення якості та ефективності роботи із забезпечення здійснення правосуддя господарськими судами спікери зосередилися на питаннях щодо судового захисту державного сектору економіки, специфіки існування інституту господарсько-правової відповідальності у відносинах господарюючих суб’єктів і ролі судової практики при здійсненні господарської діяльності.

Народний депутат України, член парламентського комітету з питань правової політики Павло Павліш, висловлюючись щодо ідеї скасування ГК України, зазначив: «Я проти кардинального підходу, який може погіршити життя громадян загалом і систему судів зокрема. Слід зважено підходити до цього питання. Крім того, ініціативи щодо подібного реформування мають виходити саме від суддів», – наголосив він.

Членкиня Наглядової ради ПАТ «Ощадбанк» Роза Тапанова зауважила про необхідність забезпечення ефективної роботи господарської юрисдикції. На її думку, поєднання сталості нормативно-правових актів і судової практики підвищить інвестиційну привабливість України. «Важливо уникнути такої ситуації, коли внаслідок скасування ГК України та прийняття нового нормативного акта виникнуть підстави для оскарження рішень щодо вилучення та націоналізації майна», – сказала спікерка. Вона також повідомила про практику застосування законодавства для вилучення активів рф в Україні.

Голова Антимонопольного комітету України Ольга Піщанська зазначила, що АМКУ тісно взаємодіє з господарськими судами понад 20 років і вже напрацьована судова практика, яка є зрозумілою для суб’єктів господарювання. За її словами, законопроєкт № 6013 несе великі ризики. Скасування ГК України призведе до абсолютно нової правової реальності в господарських відносинах. На переконання спікерки, інвестори не будуть давати коштів, якщо не розумітимуть стабільних правил здійснення господарської діяльності на території України, і зараз не час руйнувати стабільну практику.

Перший заступник Голови Фонду державного майна України Дмитро Кліменков звернув увагу на проблемні питання, з якими стикається ФДМУ під час забезпечення в судах захисту майнових інтересів держави. «Якщо не буде забезпечено належне функціонування судової та правоохоронної систем, то інвестиції в необхідному обсязі до нас не надійдуть. Після нашої перемоги Україна стане надзвичайно привабливою для інвесторів з усього світу. Тому вже сьогодні маємо спільно шукати оптимальні варіанти для покращення інвестиційного клімату в державі та належного захисту прав інвесторів у сфері господарювання. І ФДМУ готовий долучатися до спільної роботи із суддями», – зауважив спікер.

Друга сесія круглого столу стосувалася обговорення шляхів оптимізації законодавства в сфері економічних відносин, наслідків скасування ГК України та ризиків правової невизначеності для стабільності економічної ситуації в Україні.

«Підготовці проєкту нормативного акта, яким будуть запропоновані зміни, має передувати серйозна робота з аналізу регуляторного впливу чинного ГК України. Слід виявити проблемні моменти, застарілі положення та запропонувати варіанти врегулювання правовідносин. Прийняття недоопрацьованого акта може мати катастрофічні наслідки для економіки, особливо під час воєнного стану. Нам потрібно оновити, збалансувати і зберегти систему без хаосу. Спільнота Асоціації правників України готова фахово долучитись до такої роботи», – сказала партнерка LCF Law Group, членкиня Ради арбітражних керуючих України та Ради комітету з конкурсного права АПУ Олена Волянська.

Директор ДУ «Інститут економіко-правових досліджень імені В. К. Мамутова Національної академії наук України», член-кореспондент НАН України Володимир Устименко зауважив, що законопроєкт стосується всіх юридичних осіб, тож після скасування ГК України може бути немало проблем. На запит законодавця надано експертний висновок НАН України, який свідчить про те, що законопроєкт має техніко-юридичні недоліки, які неможливо виправити шляхом застосування законодавчої техніки, він суперечить курсу України на євроінтеграцію. За словами спікера, скасуванням ГК України створюються передумови для повторення помилок країн з диктаторськими режимами, наприклад, кодифікація всіляко заперечується в рф.

Член правління «Ощадбанку», відповідальний за роботу з NPL Арсен Мілютін зазначив, що вся адвокатська і судова спільнота погоджується, що господарська юстиція є ефективною та необхідною, тому має і надалі функціонувати. Також він вважає, що не може бути самоціллю скасування ГК України, хоча необхідно удосконалити деякі його норми, зокрема щодо визначення збитків у господарському праві, підстав для розірвання договорів.

Завідувач кафедри економічного права та економічного судочинства Навчально-наукового інституту права КНУ імені Тараса Шевченка Вікторія Рєзнікова звернула увагу, що законодавець пропонує «вибити фундамент з-під ніг» засад господарських відносин. Зокрема, скасуванням понять і термінів, наприклад «господарські відносини», «господарські спори», «господарський суб’єкт», а також терміна «підприємство», яким послуговуються всі країни світу і який вживається в законодавстві більше як 300 тис. разів (і, наприклад, 80 тис. разів – «суб’єкт господарювання»). Термін «господарська діяльність» охоплює і некомерційний сектор (громадські організації, спілки, недержавні пенсійні фонди, профспілки, творчі спілки). «Є тисячі підприємств, які не вписуються в ознаки законопроєкту № 6013. Один із ключових ризиків міститься в п. 11 законопроєкту, в якому прописано, що якщо в перехідний період (7 років) власник суб’єкта господарювання не прийняв рішення про припинення, застосовуються норми Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Тобто ми перетворимо все на ТОВ, і наша держава перетвориться на ТОВ. Повністю все прирівняти до ТОВ – це загроза для державного та комунального секторів економіки», – наголосила спікерка.

Скасовувати конституційні поняття не лише безвідповідально, це небезпечно, зазначив член-кореспондент НАПрН України Олег Подцерковний. Він зауважив, що в разі прийняття законопроєкту № 6013 треба буде реорганізувати в ТОВ 200 тис. підприємств, змусити їх перереєстровуватися, витратити час, зруйнувати стабільну судову практику. І який у цьому сенс, законодавець не пояснив.

Член Вищої ради правосуддя, суддя Господарського суду міста Києва Оксана Блажівська зауважила, що саме судова спільнота, науковці, представники бізнесу мають подумати над тим, які кроки необхідні далі, адже суть не в назві кодексу, а в тому, що він буде регулювати, як працюватиме на користь бізнесу.

Учасники заходу торкнулися і питань кадрового та матеріально-технічного забезпечення судочинства, оптимізації та планування витрат в умовах війни. Так, Голова ДСА України Олексій Сальніков розповів, що на теперішній час не здійснюють правосуддя 12 % місцевих та апеляційних судів, пошкоджено 81 приміщення суду і 12 повністю зруйновано. На непідконтрольній Україні території перебуває 7 судів, а на території України, яка була під окупацією рф, – 84 суди, які тепер підлягають ремонту. «Головним завданням для ДСА України є забезпечення критичної інфраструктури судів, роботи і нормального рівня заробітної плати працівникам апарату», – зазначив очільник ДСА України. За його словами, найближчим часом планується запровадити автоматизоване відправлення електронного виконавчого документа, ведення Реєстру виконавчих документів, вжити заходів щодо підвищення якості інтернет-зв’язку.

Круглий стіл організований Верховним Судом та Громадською організацією «Асоціація суддів господарських судів України» 2 грудня 2022 року.

Переглянути запис заходу можна за посиланнями: https://bit.ly/3VSZEeX (частина 1); https://bit.ly/3Vzrnlh  (частина 2).

Верховний Суд