Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

НАЗК не врахувало істотні зауваження ВРП до проєктів порядків здійснення моніторингу способу життя судді та проведення перевірки їхніх декларацій

02 березня 2021, 12:03

З цієї причини Вища рада правосуддя відмовила у погодженні проєктів Порядку здійснення моніторингу способу життя судді та Порядку проведення перевірки декларацій суддів.

9 лютого 2021 року у рішеннях № 281/0/15-21№ 282/0/15-21 та додатках до них («Зауваження та пропозиції до проєкту Порядку здійснення моніторингу способу життя судді»«Зауваження та пропозиції до проєкту Порядку проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданої суддею») Рада навела детальну правову аргументацію своєї позиції та запропонувала надати для погодження доопрацьовані документи. Рада вказала на ризики, які несе в собі затвердження порядків у запропонованій НАЗК редакції.

25 лютого 2021 року з НАЗК до Вищої ради правосуддя надійшов оновлений проєкт Порядку здійснення моніторингу способу життя судді, у якому лише частково враховані три пропозиції ВРП. Не враховано п’ять істотних зауважень Ради.

У рішенні від 1 березня 2021 року ВРП зазначила, що відповідно до вимог антикорупційного законодавства проєкти обов’язково мають бути погоджені ВРП. Це зумовлює необхідність конструктивного діалогу між органами у процесі узгодження порядку здійснення моніторингу способу життя судді та порядку перевірки декларацій з метою напрацювання таких положень, які гарантували б виключення будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання у діяльність судді.

Натомість Національне агентство з питань запобігання корупції, не врахувавши більшість істотних зауважень і пропозицій Вищої ради правосуддя до раніше підготовленого проєкту Порядку, надаючи оновлений проєкт Порядку моніторингу, не вказало на причини відхилення цих зауважень, так само не запропонувало альтернативні шляхи узгодження спірних пунктів Порядку.

У рішенні Вищої ради правосуддя від 9 лютого 2021 року № 281/0/15-21 було наголошено на необхідності визначення чітких та зрозумілих підстав для проведення моніторингу, а також порядку перевірки наявності таких підстав (зокрема, шляхом наділення саме Голови НАЗК або його заступника повноваженнями приймати рішення про початок моніторингу або ж принаймні повноваженнями погоджувати таке рішення) і повідомлення судді про початок проведення моніторингу способу його життя, що безпосередньо пов’язано з реалізацією суддею права на захист своїх інтересів, а також із можливістю виконання ним обов’язку, передбаченого статтею 522 «Про запобігання корупції» (№ 1700-VII).

Такі зауваження не були враховані Національним агентством з питань запобігання корупції під час підготовки нового проєкту Порядку. 

Так само, як і попередній проєкт Порядку, надісланий до ВРП 25 лютого 2021 року документ не повною мірою визначає чіткий алгоритм дій фактичного здійснення моніторингу способу життя.

Неврегульованими залишилися, зокрема, такі питання:

  • у який спосіб, за якими критеріями, ким саме (усіма без винятку уповноваженими особами НАЗК чи певним колом таких осіб, які об’єднані в окремий структурний підрозділ), з якою періодичністю аналізується інформація із засобів масової інформації чи інших відкритих джерел на предмет виявлення такої, що свідчить про невідповідність способу життя судді;
  • порядок дій уповноваженої особи у разі невиявлення підстав для проведення моніторингу способу життя (чинна редакція проєкту передбачає повідомлення про вказану обставину лише фізичних чи юридичних осіб, за зверненням яких проводилася перевірка, та не визначає способу фіксації результатів перевірки інформації із засобів масової інформації, інших відкритих джерел інформації);
  • у якій саме формі здійснюється погодження службової записки (накладення резолюції чи прийняття розпорядчого документа), що створює ризики виникнення непорозумінь та перекладання відповідальності у разі встановлення факту безпідставного початку здійснення моніторингу способу життя;
  • як визначається уповноважена особа, яка проводить моніторинг (уповноважена особа, яка готувала службову записку про наявність підстав для початку моніторингу, чи інша уповноважена особа, визначена шляхом автоматизованого розподілу чи призначена особою, яка прийняла рішення про погодження службової записки).

До запропонованого проєкту Порядку так і не включено визначення таких понять, як «моніторинг», «спосіб життя», «рівень життя» тощо, що позбавляє можливості встановити зміст, який закладено у ці поняття. Така ситуація може мати наслідком перевищення повноважень уповноваженими особами НАЗК під час здійснення заходів, передбачених проєктом Порядку.

Окремо Вища рада правосуддя наголошувала, що запорукою здійснення моніторингу саме з метою, яка проголошена Законом, а не як засобу впливу на суддю, є встановлення виважених та розумних строків проведення моніторингу. Порядок має чітко визначати кількість робочих днів з моменту початку здійснення моніторингу, протягом яких уповноважена особа зобов’язана завершити його та скласти відповідну довідку, а також строк, протягом якого Голова НАЗК або його заступник зобов’язаний вирішити питання про погодження такої довідки.

Не передбачено новим проєктом Порядку також і можливості та процедури оскарження дій НАЗК та його рішень, прийнятих під час здійснення моніторингу.

Нова редакція проєкту Порядку не враховує і зауважень Вищої ради правосуддя стосовно того, що згідно з частиною першою статті 514 Закону «Про запобігання корупції» № 1700-VII НАЗК здійснює вибірковий моніторинг способу життя саме суб’єктів декларування, а не членів їхніх сімей.

Крім того, НАЗК не врахувало, що особливості моніторингу способу життя судді визначаються не лише Законом № 1700-VII, а й статтею 59 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та не внесло відповідних доповнень до пункту 1 розділу І проєкту Порядку і не передбачило обов’язку щодо невідкладного інформування про результати моніторингу як органів суддівського врядування – Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради правосуддя, так і судді. 

Враховуючи, що проєкт Порядку має відповідати міжнародним стандартам, конституційним приписам і нормам законодавства, які визначають принципи та стандарти суддівської незалежності, беручи до уваги невиконання НАЗК вимог Закону «Про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" щодо відновлення інституційного механізму запобігання корупції» № 1079-ІХ у межах строку, визначеного пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, ВРП вирішила відмовити в погодженні проєкту Порядку здійснення моніторингу способу життя судді. Рада запропонувала надати для погодження проєкт, розроблений з урахуванням вимог Конституції України, Закону України «Про запобігання корупції», Закону України «Про судоустрій і статус суддів», рішення ВРП від 9 лютого 2021 року № 281/0/15-21 і рішення від 1 березня 2021 року.

З тих самих підстав ВРП вирішила відмовити в погодженні проєкту Порядку проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданої суддею.

На думку членів ВРП, проєкт порядку перевірки декларації містить ряд положень, які не усувають, а навпаки – створюють передумови для можливого незаконного впливу та втручання у діяльність судді в ході проведення перевірки. Йдеться насамперед про необґрунтовано тривалі строки. Запропонований загальний можливий строк перевірки становить 180 днів, тобто пів року. На думку ВРП, обґрунтований і розумний строк повної перевірки має бути значно меншим (від 30 до 45 днів), а підстави для його продовження мають бути ретельно виважені.

Крім того, проєктом передбачена можливість проведення повторної повної перевірки декларації, поданої суддею (за процедурою та в строки, визначені для повної перевірки). Норми про повторну перевірку ВРП вважає неприйнятними, оскільки така процедура не передбачена жодним законодавчим актом як у сфері судоустрою, так і у сфері запобігання корупції.

Окремо ВРП звернула увагу на невідповідність вимогам закону положень, згідно з якими повна перевірка проводиться щодо декларацій, відібраних НАЗК у порядку черговості на підставі оцінки ризиків. Обов’язковість проведення повної перевірки декларацій, поданих суддею, передбачена законами № 1700-VII та № 1402-VIII, а тому інші підстави для проведення повної перевірки декларації судді, ніж передбачені вказаними законодавчими актами, встановлюватись не можуть.

Як ми повідомляли, представники НАЗК не долучилися до фахового обговорення проєктів порядків, яке проводила Рада. У ньому, крім членів ВРП, взяли участь представники Конституційного Суду України, Верховного Суду, Ради Суддів України, Національної школи суддів України, Асоціації адвокатів України. Вони наголосили на потребі суттєвого доопрацювання документів, розроблених НАЗК.

Вища рада правосуддя