Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Судова система і держава потребують відновлення роботи ключового органу суддівського врядування, – Андрій Овсієнко

01 березня 2021, 18:22

Судова система потребує нагальних реанімаційних заходів – такого законодавчого регулювання, яке дасть змогу відновити функціонування ключової інституції у судовій системі – Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. На цьому наголосив Голова Вищої ради правосуддя Андрій Овсієнко у своєму виступі на Всеукраїнському форумі «Україна 30. Розвиток правосуддя».

За його словами, наразі законотворчий процес засвідчує певну хаотичність та несистемність підходів до зміни чинного законодавства щодо судоустрою та статусу суддів. «Понад 70 таких законопроєктів було зареєстровано у парламенті лише за останні півтора року, що в рази перевищує ту кількість законодавчих ініціатив, які стосувалися судоустрою та судочинства, з 2016 по 2019 роки. Тому потрібен зважений, чіткий, скоординований план дій щодо подальших кроків реформування судової системи», – сказав Голова ВРП.

«Безкінечно реформуючи ключову державну інституцію – суд, ми всі мусимо усвідомлювати ризики і можливі наслідки невдалого підходу до реформування. Без глибинного аналізу пройденого шляху неможливо визначити способи подолання проблем і виходу із ситуації, що склалася. Задля досягнення оптимального результату зміни повинні мати прогнозовані наслідки», – переконаний Андрій Овсієнко.

Голова Вищої ради правосуддя наголосив, що судова система України перебуває у стані перманентного реформування, і, щоб присутні уявили масштаби наслідків однієї з останніх реформ, навів такі цифри: наразі в Україні з 7297 штатних посад суддів, фактично заповнені лише 5374. При цьому повноважних суддів, які можуть здійснювати правосуддя, – 4982. На сьогодні понад 1900 посад є вакантними. Перше півріччя 2020 року ознаменувалося і тим, що 9 місцевих судів не здійснювали правосуддя через відсутність у них або суддів взагалі, або ж повноважних суддів. Близько ста місцевих судів мали кадрове наповнення 50% і менше. Майже 2300 суддів місцевих і апеляційних судів ще не завершили процедури кваліфікаційного оцінювання.

На переконання Голови ВРП, без невідкладного відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ситуація й надалі погіршуватиметься, адже з посад можуть піти ще 30% суддів, які наразі мають право на відставку і поступово це право реалізовують. «Якщо на рівні місцевих судів кадровий дефіцит частково компенсується новопризначеними суддями (наприкінці 2020 року склали присягу понад 400 суддів), то відтік кадрів із судів апеляційної інстанції призводить до катастрофічних наслідків. Зокрема, до неможливості сформувати колегії для розгляду кримінальних справ. Така проблема вже постала перед Закарпатським апеляційним судом, Сумським апеляційним судом, на межі критичної ситуації перебуває Харківський апеляційний суд», – розповів Андрій Овсієнко.

Він звернув увагу на те, що в межах адміністративно-територіальної реформи передбачається оптимізація мережі місцевих судів та створення нових окружних судів. «На сьогодні склалася ситуація, коли районні, міськрайонні та міські суди здійснюють правосуддя, а натомість паралельно існує мережа окружних судів, утворених указами Президента України в грудні 2017 року. Така мережа судів вже не відповідає запровадженому адміністративно-територіальному устрою, і питання оптимізації знову виходить на перший план. Але це неможливо реалізувати без участі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, тому що виключно за її рекомендаціями здійснюється переведення суддів з ліквідованих або реорганізованих судів у новостворені», – зазначив Голова ВРП.

Андрій Овсієнко наголосив, що справедливий та неупереджений суд – це одна з найважливіших підвалин демократичної та правової держави. Однак для того, аби суд був справедливим, він як інституція має бути насамперед незалежним, мати належне кадрове та фінансове забезпечення.

У Всеукраїнському форумі «Україна 30. Розвиток правосуддя» взяв участь Президент України Володимир Зеленський, судді, адвокати, представники Офісу Президента, Уряду, Парламенту, дипломатичного корпусу країн G7 та профільні експерти.

Вища рада правосуддя