Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Громадяни, які мають власний досвід спілкування із судами, довіряють їм

21 грудня 2020, 15:23

Об’єктивні соціологічні дослідження засвідчують реальну картину – більшість тих, хто звертався до суду, довіряють судам і вважають їхні рішення законними і справедливими. На це звернув увагу Голова Вищої ради правосуддя Андрій Овсієнко під час презентації Звіту за результатами дослідження «Ставлення громадян України до судової системи».

Як повідомлялось, соціологічна служба Центру Разумкова на замовлення Офісу Ради Європи в Україні провела два соціологічних опитування: репрезентативне опитування громадян України (з 9 по 14 жовтня 2020 року) та опитування учасників судових засідань на виході з приміщень судів (з 21 по 28 жовтня 2020 року). Опитування проводилося в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей.

«Рівень довіри громадян, які мають власний нещодавній досвід спілкування із судами, є значно вищим. Більше того, баланс довіри з боку цих громадян до судів та судової системи є позитивним, тобто число тих, хто довіряє судам, є вищим, ніж число тих, хто не довіряє», – йдеться у звіті. Так, 66,1% опитаних, у чиїх справах були винесені судові рішення, визнали, що вони законні і справедливі.

Цілком очікувано, що ті респонденти, які протягом останніх двох років брали участь у судових процесах як свідок, позивач, відповідач, підсудний, потерпілий тощо, значно частіше вказують на власний досвід як джерело інформації про діяльність судів.

Між тим, більшість громадян України – 51,4% – отримують інформацію про діяльність українських судів лише із засобів масової інформації. 19,6% поєднують інформацію, отриману із досвіду своїх родичів, друзів та знайомих, з інформацією, отриманою зі ЗМІ. Ще 13,3% опитаних поєднують власний досвід з інформацією, отриманою із досвіду своїх родичів, друзів та знайомих, та інформацією, отриманою зі ЗМІ. І лише 4,4% респондентів судять про діяльність судів на основі власного досвіду та досвіду своїх родичів, друзів і знайомих. Лише власним досвідом при наданні оцінки судовій системі користуються 2,9% громадян.

Під час опитування респондентам було запропоновано оцінити різні аспекти діяльності суду: просто чи важко дістатися судової установи, умови очікування, зрозумілість повісток, пунктуальність та умови розгляду справ, ставлення та ввічливість суддів, а також співробітників судів, які не є суддями, неупередженість суддів тощо. Респонденти частіше висловлювали задоволеність за всіма показниками, ніж незадоволеність. При цьому оцінка більшості показників у 2019–2020 роках покращилася порівняно з тією, що була надана громадянами у 2017 році.

Громадяни, опитані під час загальнонаціонального опитування, оцінюючи досвід участі у судових засіданнях представників свого найближчого соціального оточення за два останні роки, помітно частіше порівняно з попередніми опитуваннями висловлюють позитивні оцінки законності і справедливості судових рішень. У 2020 році вперше частка тих, хто відповів, що рішення стосовно представників їхнього соціального оточення були законними і справедливими, перевищила частку тих, хто їх вважає незаконними і несправедливими.

45,3% респондентів із тих, що помітили зміни в системі правосуддя протягом останніх п’яти років, оцінюють їх позитивно. Порівняно з 2019 роком зросла частка тих осіб, які цілком або скоріше підтримують зміни в системі правосуддя – із 30,7% до 42,2%. Частка тих, хто не підтримує такі зміни, знизилася з 21,6% до 15,4%.

«Кількість тих, хто підтримує вже здійснені зміни в системі правосуддя, перевищує частку тих, хто їх не підтримує. Рівень підтримки таких змін динамічно зростає», – зауважили в Центрі Разумкова.

Оцінюючи можливу роль представників громадського сектору при проведенні кваліфікаційного оцінювання та конкурсних процедур щодо суддів, відносна більшість респондентів висловлюють думку, що вони повинні відігравати допоміжну роль.

Під час обговорення результатів дослідження Голова Вищої ради правосуддя Андрій Овсієнко відзначив позитивну тенденцію в питанні довіри до суду.

«Показовим є сприйняття стану незалежності судової системи суспільством, а також ставлення інших гілок влади до судів та суддів. Лише оцінивши ці показники в комплексі, ми зможемо констатувати, що йдемо правильним шляхом, який приведе до високого рівня довіри і до судової системи, і до державної влади в цілому», – зауважив Голова ВРП.

Вища рада правосуддя