Ефективність судового захисту соціальних прав, застосування судами практики ЄСПЛ під час вирішення соціальних спорів, а також зарубіжний досвід судового захисту соціальних прав обговорюють учасники ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Соціальні права та їх захист адміністративним судом», яку  проводить в онлайн-режимі Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду сьогодні, 4 вересня 2020 року.

Голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович у вітальній промові поінформував, що КАС ВС запровадив традицію щороку проводити міжнародну конференцію, тема якої визначається тим спектром питань адміністративного правосуддя, в обговоренні яких є нагальна потреба доктринального чи практичного спрямування. Цьогорічна конференція присвячена питанням судового захисту соціальних прав людини. 

Він нагадав, що конституційне визнання людини найвищою соціальною цінністю (ст. 3 Конституції України) означає, що суспільство і держава не можуть жодні інші соціальні інститути та явища ставити вище самої людини. Проте конституційно визначена цінність людини нерідко нівелюється самою ж державою і суспільством в умовах конкуренції приватних і публічно-правових інтересів.

Михайло Смокович констатував, що кожного року до адміністративних судів надходить кілька десятків тисяч справ із соціальних питань, і їх кількість не зменшується.

Доповідач зауважив, що правники звертають увагу на те, що нерідко результатом законодавчих змін є зниження соціальних стандартів, а це змушує людину шукати правди в адміністративних судах. Ці суди докладають усіх можливих зусиль, щоб забезпечити непорушність конституційних цінностей, слугувати непереборною перепоною свавіллю чиновників, утверджувати верховенство права і сприяти розвитку України як правової, соціальної держави.

Ректор Національної школи суддів України, доктор юридичних наук Микола Оніщук зазначив, що наукові конференції відіграють надзвичайно важливу роль не тільки як платформа для обговорення певного кола проблем, а й для формування відповідної доктрини правозастосування, яка має бути втілена у відповідні судові рішення.

Він також нагадав, що проблема єдності судової практики у цій категорії справ все ще залишається надзвичайно важливою. На його переконання, участь в цій конференції допоможе виробити відповідні рекомендації щодо формування належної правозастосовної практики.

Микола Оніщук сказав, що зазначена конференція зібрала майже рекордну кількість співорганізаторів, їх більше 12, що в свою чергу має відобразитись на ефективності обговорення важливих питань порядку денного.

Представник Уповноваженого з дотримання економічних та соціальних прав Верховної Ради України Олена Степаненко привітала учасників заходу від імені Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Людмили Денісової та зачитала її вітальне слово.

Тематика заходу є надзвичайно актуальною, адже ефективний захист прав людини є однією з основних ознак правової держави.

До Омбудсмана надходять численні звернення від громадян щодо порушення їхніх соціальних прав, і левова частка цих звернень стосується саме невиконання або неналежного виконання суб’єктами владних повноважень рішень суду. Такі порушення зумовлені невиконням рішень Конституційного Суду України, Європейського суду з прав людини, а також рішень національних судів, які спрямовані на поновлення соціальних прав громадян.

Майже 11 років уряд не врегульовує питання пенсійного забезпечення громадян України, які виїхали на постійне проживання в інші країни, відповідно до рішення Конституційного Суду України, що було ухвалене ще в 2009 році. Також не виконуються рішення Конституційного Суду України від 2018 року про поновлення пільг громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ветеранам війни тощо.

Олена Степаненко поінформувала, що для захисту своїх прав відповідно до зазначених рішень Конституційного Суду України громадяни вимушені звертатись до адміністративних судів, що створює додаткові труднощі та ще більше навантажує судову систему. Вона зауважила, що відповідальність за невиконання рішень КСУ чинним законодавством не передбачена, уряд також не забезпечив виконання рішення Європейського суду з прав людини 2017 року у справі «Бурмич та інші проти України», яке стосується системної проблеми невиконання державою судових рішень. Лише у квітні цього року постановою уряду утворено Комісію з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини, до персонального складу якої увійшли представники різних гілок влади, громадськості та міжнародних організацій.

Крім того, вона розповіла про результати здійсненого Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини парламентського контролю за додержанням прав і свобод людини і громадянина, який засвідчив наявність низки проблемних питань щодо виконання рішень адміністративних судів про поновлення прав громадян із соціальних питань, основними з яких є: ухилення суб’єктів владних повноважень від виконання судових рішень зобов’язального характеру; порушення прав громадян на отримання пенсійних та інших коштів за судовими рішеннями через відсутність необхідних обсягів видатків у державному бюджеті; необхідність посилення судового контролю за виконанням судових рішень безпосередньо судами у порядку, визначеному ст. 382 КАС України.

«Маю сподівання, що в межах сьогоднішнього заходу спільними зусиллями його учасників вдасться окреслити проблемні питання захисту адміністративними судами захисту соціальних прав людини і громадянина та шляхи їх розв’язання з урахуванням міжнародного досвіду, які будуть належним чином враховані урядом та відповідними суб’єктами, яких вони стосуватимуться» – зауважила Олена Степаненко.

Президент Національної академії правових наук України Олександр Петришин звернув увагу, що суди нині все частіше прагнуть надавати юридичний захист соціальним правам, спираючись на конституційні гарантії.

У багатьох країнах суди офіційно уповноважені перевіряти витрати публічної влади на забезпечення соціальних прав і оцінювати їх відповідність конституційним гарантіям.

Він також зазначив, що нова хвиля сучасних юридичних досліджень світового рівня характеризується широким визнанням того, що суди у всіх регіонах світу, незалежно від рівня розвитку демократії, економіки, незалежно від того, континентальна це правова сім’я  чи англосаксонська, повинні займатися забезпеченням реалізації соціальних прав.

Олександр Петришин повідомив, що на сьогоднішній день в юридичній літературі наголошується, що суди на всіх рівнях мають проявляти певну сміливість, коли справа доходить до реалізації соціальних та економічних прав, оскільки держава взяла на себе зобов’язання на міжнародному рівні і повинна нести відповідальність і на національному рівні, а внутрішнє право має відповідати тим стандартам, які узгоджені на міжнародному рівні. Йдеться перед усім про мінімальні гарантії, від яких держава не повинна відмовлятися за жодних обставин.

В. о. Голови Офісу Ради Європи в Україні Олена Литвиненко сказала, що вважає важливою участь у заході, який присвячено обговоренню проблематики захисту прав людини, зокрема практики захисту соціальних прав в адміністративних судах, а також імплементації міжнародних соціальних стандартів, міжнародних механізмів соціального захисту в Україні та виконанню міжнародних зобов’язань, взятих на себе Україною, зокрема положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також Європейської соціальної хартії, яку Україна ратифікувала у 2006 році і яка вважається соціальною конституцією Європи, гарантує захист повсякденних соціальних та економічних прав людини.

Олена Литвиненко зазначила, що завдяки суддівській практиці реалізовуються стандарти Ради Європи з питань внутрішнього переміщення, що сприяє захисту прав і свобод вимушених переселенців. Активно розвивається судова практика щодо захисту прав цих осіб на різні види соціальної допомоги, а також щодо компенсації за зруйноване житло внаслідок збройної агресії. Розгляд цих справ відбувається на користь захисту прав вимушених переселенців та інших осіб.

Міжнародний головний експерт проєкту Європейського Союзу «Право-Justice» Анна Адамська-Галлант, вітаючи учасників конференції, висловила готовність до подальшої співпраці проєкту з Верховним Судом, а також звернула увагу на те, що цього разу виступи на конференції перекладаються також і жестовою мовою, тож цей досвід варто впроваджувати та використовувати у наступних заходах. 

Національний керівник програми у сфері верховенства права та прав людини Координатора проєктів ОБСЄ в Україні Наталія Ступницька також звернула увагу, що без ефективного захисту соціальних прав неможливий ефективний розвиток громадянських і політичних прав. Уряд, парламент і державні органи задіяні у забезпеченні соціальних прав, тоді як судді відіграють провідну роль у належному захисті цих прав. Ефективність судового захисту у цьому контексті є важливою для найбільш вразливих верств населення, яких стає дедалі більше. Особливі виклики постають у контексті захисту соціальних прав осіб, які постраждали від збройного конфлікту на Сході України, а також пов’язані з пандемією.

Секретар судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Андрій Рибачук, модеруючи захід, повідомив, що проведення конференції пов’язано з 15-ю річницею прийняття Кодексу адміністративного судочинства України, який став поштовхом для початку діяльності адміністративних судів у державі та розбудови системи адмінсудів. Метою заходу є обмін інформацією, досвідом, результатами наукових досліджень, обговорення актуальних питань проблем ефективності судового захисту соціальних прав. До заходу долучилися судді з України, Німеччини, Австрії, Польщі, Латвії, а також вчені й дослідники з наукових установ, фахівці-практики, які цікавляться сучасним станом судового захисту соціальних прав. Загалом у суспільстві завжди здійснюється і продовжується пошук ідеальної моделі, за якої той, хто звертається до суду, може отримати належний захист і поновити порушені права.

Він висловив переконання, що конференція стане одним з майданчиків для пошуку такої моделі, а знайдені рішення і рекомендації стануть корисними для подальшого вдосконалення сучасного  адміністративно-правового механізму захисту соціальних прав.

Захід відбувається у форматі трьох тематичних секцій: соціальні права та державно-правові механізми їх захисту; сучасний стан і перспективи розвитку адміністративного судочинства щодо захисту соціальних прав; процесуальні засоби забезпечення ефективності правосуддя в соціальних спорах.

З доповідями виступають судді Верховного Суду, адміністративних судів, представники наукових шкіл, а також іноземні фахівці. Триває відкритий професійний діалог та обговорення судової практики Верховного Суду у сфері вирішення соціальних спорів.

Довідково. Захід КАС ВС організований за підтримки проєкту ЄС «Право-Justice», проєкту Ради Європи «Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень», Координатора проєктів ОБСЄ в Україні, Німецького фонду міжнародного правового співробітництва, а також Національної школи суддів України, Національної академії правових наук України, Інституту держави і права  ім. В. М. Корецького.

Верховний Суд України