Таку оцінку висловив член ВРП Павло Гречківський в інтерв’ю газеті «Закон і бізнес». Причина появи документа такого змісту, на його думку, – результат незгоди «активістів» із законопроєктом № 3711, поданим до Верховної Ради України Президентом України і підтриманим парламентським Комітетом з питань правової політики та професійною суддівською спільнотою.
«Стратегія – це своєрідна страховка: за задумом реальних ініціаторів цієї стратегії, вона покликана стати додатковим інструментом втручання «активістів» у профільне законодавство про судоустрій у позапарламентський спосіб. Думаю, всі розуміють, чиї ідеї втілені в цьому документі і з яким розрахунком», – зауважив Павло Гречківський.
За його словами, документи органу, підпорядкованого Кабінету Міністрів, не можуть містити ініціативи щодо змін у статусі конституційних органів системи правосуддя. Адже і ВРП, і адвокатура, яка обирає представників до ВРП, є конституційними органами системи правосуддя.
«Позиція ВРП щодо цього проєкту сформована – ідеться про документ, який виходить за межі повноважень НАЗК і суперечить Конституції та профільному законодавству про судоустрій та взагалі не може бути основою для розвитку антикорупційного законодавства», – переконаний член ВРП.
Нагадаємо, ВРП висловила попередню позицію стосовно проєкту Антикорупційної стратегії на 2020–2024 роки https://hcj.gov.ua/doc/doc/3655, який розроблений Національним агентством з питань запобігання і протидії корупції. З ініціативи ВРП документ винесений на обговорення в суддівській спільноті.