Розгляд кримінальних проваджень має ряд завдань, які визначають спрямованість діяльності суду. До таких завдань відносять захист людини, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорону прав учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду.

На заваді виконанню вказаних завдань можуть стати зловживання учасників кримінального провадження, які проявляються під час розгляду справи судом.

Кримінальне процесуальне законодавство не містить системних положень, які б визначали характерні випадки процесуальних зловживань у кримінальному провадженні та надавали суду повноваження з протидії таким зловживанням.

Разом із цим, відсутність визначеного законом переліку процесуальних зловживань не означає, що такі зловживання не можуть бути встановлені судом під час здійснення правосуддя, а особи, які їх вчиняють, не зазнають негативних наслідків своєї поведінки.

З урахуванням завдань кримінального провадження та з огляду на визначені процесуальним законом повноваження, суд може визнати зловживаннями будь-які дії, які мають відповідну спрямованість та перешкоджають швидкому, повному та неупередженому судовому розгляду.

Як свідчить судова практика найпоширенішим видом таких дій є випадки зловживань учасниками кримінального провадження своїми процесуальними правами, що полягають у наступному:

1) заявлення завідомо безпідставного відводу або відводу з підстав, раніше розглянутих судом, за відсутності нових обставин чи доказів;

2) подання клопотання для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин чи доказів;

3) повторне подання скарги чи клопотання до вирішення судом скарги чи клопотання того самого змісту;

4) заявлення необґрунтованих клопотань про відкладення судового розгляду;

5) затягування з ознайомленням із матеріалами справи;

6) подання доказів, з якими не ознайомлена друга сторона;

7) надання суду для дослідження значної кількості речей та документів, що не містять доказового значення чи заявлення клопотань про допит свідків, яким нічого не відомо про обставини справи;

8) невиправдано тривалі виступи з клопотаннями, поясненнями, промовами;

9) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню.

Зловживання правами може поєднуватись з іншими видами процесуальних зловживань у кримінальному провадженні такими як не виконання встановлених у суді правил (порушення порядку у залі судового засідання або не підкорення розпорядженням головуючого у судовому засіданні) та недобросовісне виконання процесуальних обов’язків.

Процесуальними заходами, які можуть використовуватись судом для протидії зловживанням у кримінальному провадженні, є:

1) заходи забезпечення кримінального провадження,

2) заходи дисциплінарного впливу,

3) заходи до порушників порядку судового засідання,

4) заходи при виявленні зловживання правом.

За повідомленням прес-служби суду