У задоволенні позовних вимог лікаря до сестри пацієнта про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди відмовити – таке рішення ухвалив Полонський районний суд.

У позові лікар-нефролог просив суд зобов’язати відповідачку – сестру його пацієнта – спростувати поширену нею інформацію – відкликати скаргу із Департаменту охорони здоров’я Хмельницької ОДА, визнати викладену там інформацію недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, порушує права на повагу до його гідності, честі та недоторканості, ділової репутації, стягнути з неї моральну шкоду в розмірі 30 000 грн. та судові витрати.

Як пояснив позивач, відповідачка подала скаргу до департаменту охорони здоров’я, в якій виклала недостовірну інформацію, що принижує його честь, гідність і ділову репутацію: мовляв, він продає місця на гемодіалізні апарати, на нових фільтрує тих, хто заплатив, а її брата – на старих та ще й зменшив час процедури.

Відповідачка подала відзив на позов, в якому підтвердила, що зверталася зі скаргою, але департамент відмовився її розглядати. Усе написане у ній жінка назвала «оціночним судженням», бо, пояснила, якби це були підтверджені факти, вона б зверталася не у департамент з проханням провести перевірку, а у правоохоронні органи.

Як зазначає у рішенні суд, у випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації (аналогічна правова позиція викладена у постанові ВС від 30.09.2019 року у справі № 638/1219/19).

«(…) суд приходить до висновку, що відповідачем було реалізоване конституційне право на звернення до компетентного органу, що зобов'язаний розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Інформація щодо неправомірної поведінки позивача, як лікаря, у скарзі адресованій Департаменту є оціночними судженнями, а не фактами, приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки оціночні судження не підлягають спростуванню або доведенню їх правдивості, крім того, відповідні обставини належними, допустимими та достатніми доказами у справі не доведено», – констатує Полонський районний суд.

Довідково: Відповідно до частини 2 статті 30 Закону України «Про інформацію», оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовностилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Рішення не набрало законної сили і може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду.

За повідомленням прес-служби суду