Ізюмським міськрайонним судом Харківської області покарано громадянина Д. 1993 р. народження за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126¹ (домашнє насильство) Кримінального кодексу України.
З початку 2019 року, громадянин Д. неодноразово притягувався Ізюмським міськрайонним судом Харківської області до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства стосовно своєї матері.  Однак, незважаючи на це,  належних висновків для себе не зробив та продовжив вчиняти протиправні дії.  
Так, перебуваючи за місцем свого мешкання обвинувачений Д., 12 жовтня та 14 жовтня 2019 року, словесно ображав нецензурними висловлюваннями свою матір, залякував, принижував та погрожував фізичною розправою, що завдало їй психологічних страждань.
Дослідивши докази, врахувавши той факт, що обвинувачений раніше не судимий та вину свою визнав повністю, суд призначив покарання чоловікові у вигляді обмеження волі строком  на 1 рік, зі звільненням від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю в 1 рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.
  

Нагадаємо, що з 11 січня 2019 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами», яким введено статтю 126¹ «Домашнє насильство», тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи карається громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до двох років.
Слід зауважити, що кількаразове  притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення насильства в сім’ї , згідно статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, стане підставою для відкриття кримінального провадження стосовно кривдника.
Також слід зазначити, що з набуттям чинності Закону, загальна частина Кримінального кодексу України доповнена розділом XIII¹ «Обмежувальні заходи». Відповідно до якого, згідно статті  91¹, суд в інтересах потерпілого від злочину, пов’язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених Кримінальним кодексом України, від кримінальної відповідальності чи покарання, може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого на засудженого можуть бути покладені такі обов’язки:
    1) заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства;
    2) обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності;
   3) заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв’язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин;
   4) заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв’язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб;
    5) направлення для проходження програми для кривдників або пробаційної програми.

Якщо ж порушник проігнорує встановлені обмеження, то Закон передбачає відповідальність відповідно до санкції статті 390¹ «Невиконання обмежувальних заходів, обмежувальних приписів або непроходження програми для кривдників» Криінального кодексу України, що карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до двох років.

За повідомленням прес-служби суду