На об'єктах підвищеної небезпеки з метою своєчасного виявлення на них загрози виникнення надзвичайних ситуацій та здійснення оповіщення персоналу та населення, яке потрапляє в зону можливого ураження, створюються та функціонують автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення.

Про це зазначила колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, розглянувши адміністративну справу за позовом ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до ТОВ (АЗС) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Підставою для звернення позивача до суду з позовом стала наявність двох порушень вимог нормативних актів у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров’ю людей (АЗС не обладнано системою раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення локальною системою оповіщення; на шляхах евакуації з АЗС влаштовані розсувні двері).

Колегія суддів зазначила, що встановлення, вимоги до проектування та монтування автоматизованих систем раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення визначено ДБН В.2.5-76:2014 «Автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення».

Суд вказав, що відповідача (АЗС) включено до переліку об'єктів підвищеної небезпеки, які підлягають обладнанню автоматичними системами раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення.

Отже, з огляду на положення ст. 53 Кодексу цивільного захисту України, ТОВ (АЗС) при проектуванні та монтуванні автоматизованих систем на об'єктах підвищеної небезпеки мають застосовуватися вимоги ДБН В.2.5-76:2014.

Крім того, колегія суддів звернула увагу на те, що відповідно до п. 5.2.22 ДБН В.2.5-76:2014 у разі відсутності підтвердження з боку пульта централізованого спостереження факту отримання тривожного сповіщення автоматизована система раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення повинна здійснювати автоматичне телефонне з’єднання з оперативно-диспетчерською службою відповідного аварійно-рятувального підрозділу, на який відповідно до плану локалізації і ліквідації аварії покладено оперативне реагування на надзвичайні ситуації, з подальшою передачею тривожного мовного повідомлення, що містить ідентифікатор електронної картки аварії.

Верховний Суд зазначив, що відповідач згідно з нормами Кодексу цивільного захисту України має обов’язок встановити систему раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей, оскільки у разі відсутності пульта централізованого спостереження, відповідно до норм ДБН В.2.5-76:2014, тривожний сигнал передається в оперативно-диспетчерську службу за допомогою телефонного з’єднання.

З повним текстом постанови Верховного Суду від 19 листопада 2019 року у справі № 580/31/19 (адміністративне провадження № К/9901/24831/19) можна ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень – http://reyestr.court.gov.ua/.

За повідомленням прес-служби суду