Судова палата для розгляду справ про банкрутство КГС ВС відступила від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше прийнятій постанові ВС від 17.04.2018 у справі № 5/173/б про можливість оскарження результатів аукціону особою, яка не була учасником торгів, за умови доведення майнового інтересу щодо "власності".

Рішенням Господарського суду Донецької області, ухваленого у межах справи № 5006/5/39б/2012 про банкрутство ПАТ «Донбаспромелектромонтаж» (банкрут) та залишеного без змін постановою Східного апеляційного господарського суду, відмовлено у задоволенні позову фізичної особи Біличенка В. О. про визнання недійсними результатів повторного аукціону з продажу майна банкрута.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди вважали, що позивач не довів наміру взяти участь в аукціоні, що виключає наявність у нього майнового інтересу і, як наслідок, порушеного права та права на звернення до суду з метою його захисту.

Крім того, судами встановлено, що Біличенко В. О. (позивач) не є ані кредитором боржника, ані учасником провадження у справі про банкрутство і результати аукціону жодним чином не впливають на його права та обов’язки. Тож суди дійшли висновку, що недоведеність позивачем факту реального бажання взяти участь в оскаржуваному аукціоні та наявності майнового інтересу є підставою для відмови у задоволенні позову.

КГС ВС погодився з висновком судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позову з огляду на таке.

Ч. 3 ст. 55 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі – Закон) передбачено, що результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними, а визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу, тобто відновлення прав боржника на реалізоване з торгів майно та в подальшому організацію нового аукціону, за результатами якого майно буде продане за найвищою ціною.

Отже, вимагати визнання недійсним результатів аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть боржник (зокрема арбітражний керуючий від імені боржника), кредитори, зареєстровані учасники аукціону, особи, які вважають себе власниками майна, що виставляється на аукціон.

Інші особи, які бажали взяти участь в аукціоні, але не були зареєстровані і, відповідно, не змогли бути його учасниками, не мають права оскаржувати результати аукціону шляхом пред’явлення вимоги про визнання недійсними результатів аукціону.

Вирішуючи питання про спосіб захисту інтересу осіб, які бажали взяти участь в аукціоні, слід мати на увазі, що оспорювання результатів аукціону не призводять до захисту цього інтересу. Дійсно, у разі коли особа не змогла взяти участь або перемогти в аукціоні, визнання недійсним результатів аукціону саме по собі взагалі не поновлює її прав, адже її правове становище внаслідок визнання аукціону недійсним не змінюється. Тому застосування такого “способу захисту” на вимогу учасника, інтерес якого порушений, є неприпустимим.

Відповідальність організатора аукціону перед особами, які не змогли взяти участь або перемогти на аукціоні, передбачена у ст. 53 Закону. Це і є належним способом захисту правомірного інтересу цих осіб. Водночас слід мати на увазі, що право на стягнення штрафу мають лише ті особи, які намагалися взяти участь та перемогти на аукціоні.

Детальніше з текстом постанови КГС ВС від 02.10.2019 у справі № 5006/5/39б/2012 можна ознайомитися за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/85742530.

За повідомленням прес-служби суду