Позивач придбав через мережу Інтернет два квитки на пісенний конкурс «Євробачення-2017» на загальну суму 7 498 грн. До номінальної ціни квитків було додано оплату за сервісний збір та додаткові послуги в розмірі 1 199,68 грн.

Вважаючи, що дії ПП «В Тікет» з додавання до вартості квитків відповідних сум сервісного збору та додаткових послуг підпадають під визначення зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, а також мають ознаки недобросовісної конкуренції, позивач звернувся до Антимонопольного комітету України із заявою, у якій просив: провести розслідування за фактом порушення ПП «В Тікет» норм антимонопольного законодавства, а також Закону України «Про захист прав споживачів»; установити осіб, винних у порушенні законодавства, і притягнути їх до адміністративної відповідальності; зобов'язати ПП «В Тікет» повернути кошти, сплачені за додаткові послуги, та сервісний збір.

Отримавши відмову в розгляді справи, позивач оскаржив відповідне рішення АМКУ до суду, однак рішенням Господарського суду міста Києва, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду, у задоволенні позову йому також було відмовлено.

У касаційній скарзі позивач стверджував, що відповідач не перевірив наявності в діях ПП «В Тікет» ознак недобросовісної конкуренції, адже під час реалізації квитків йому було повідомлено неточну інформацію про те, що є сервісним збором, що входить у додаткові послуги та за яких умов вони надаються. Повну інформацію про вартість сервісного збору та додаткових послуг, які не були замовлені позивачем, він отримав лише після придбання квитків, що є явним уведенням покупця в оману.

Скаржник також посилався на порушення судами попередніх інстанцій правил предметної юрисдикції та вважав, що спір підлягає вирішенню судами адміністративної юрисдикції.

Вирішуючи питання щодо юрисдикційної належності спору, Велика Палата Верховного Суду виходила з таких міркувань. Відповідно до ч. 2 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Законом України «Про захист економічної конкуренції», який визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин, встановлено інший порядок судового вирішення спорів за участю органів АМКУ.

Зокрема, положеннями ч. 1 ст. 60 цього Закону передбачено право заявника, відповідача, третьої особи оскаржити рішення органів АМКУ повністю або частково саме до господарського суду.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що відмова АМКУ в розгляді справи є рішенням цього Комітету, оформленим не розпорядженням, а листом-повідомленням. Отже, таке рішення може бути оскаржене заявником у господарському суді.

Розглянувши справу по суті заявлених вимог, Велика Палата ВС звернула увагу на те, що в публічній оферті ПП «В Тікет» містилась інформація щодо обов’язкового надання додаткових послуг при купівлі квитків на «Євробачення-2017» всім покупцям та загальний перелік послуг, які можуть бути надані. Алгоритм купівлі квитків свідчить про те, що покупець не мав можливості отримати інформацію щодо того, які саме додаткові послуги зобов’язується надати йому ПП «В Тікет», та за якою вартістю була надана кожна з цих послуг.

У судовому засіданні представник ПП «В Тікет» не зміг пояснити, чому загальна вартість додаткових послуг, яка в середньому становить лише 3 % від вартості квитка, для позивача становила 10 %, хоча, за твердженням позивача, він скористався  мінімальним обсягом послуг із загального переліку.

Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду визнала висновки АМКУ про відсутність ознак недобросовісної конкуренції у діях ПП «В Тікет» передчасними, адже АМКУ не взяв до уваги наведені вище обставини.

Щодо зловживання ПП «В Тікет» монопольним становищем на ринку ВП ВС зазначила, що між ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» та ПП «В Тікет» був укладений договір комісії, відповідно до якого останнє було визначено єдиним суб’єктом господарювання, уповноваженим на продаж квитків на «Євробачення». Договором надавалося право ПП «В Тікет» додавати до номінальної вартості квитків, установленої ПАТ «НСТУ», суму сервісного збору, розмір якої обмежувався 6 %, та плату за додаткові послуги, яка встановлювалася ПП «В Тікет» самостійно, без обмежень.

Відтак Велика Палата ВС дійшла висновку, що АМКУ не надав обґрунтованої відповіді щодо тверджень заявника про наявність ознак зловживання ПП «В Тікет» своїм монопольним становищем.

Суд відхилив аргументи АМКУ з приводу того, що додаткова плата до номінальної вартості квитків, встановлена ПП «В Тікет», істотно не відрізняється від вартості таких послуг, з якою ПП «В Тікет» перемогло на конкурсі в системі державних закупівель ProZorro в умовах конкуренції, оскільки інші учасники цієї закупівлі пропонували значно нижчу вартість аналогічних послуг, а також результати закупівлі були скасовані за рішенням АМКУ через порушення процедури закупівлі.

Отже, ВП ВС дійшла висновку, що суди попередніх інстанцій необґрунтовано погодилися з доводами АМКУ про відсутність ознак зловживання монопольним становищем у діях ПП «В Тікет», а тому заявлена позивачем вимога є ефективним способом захисту порушеного права та підлягає задоволенню.

Із повним текстом постанови Великої Палати Верховного Суду від 2 липня 2019 року у справі № 910/23000/17 (провадження № 12-306гс18) можна ознайомитися за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82998256.

За повідомленням прес-служби суду