До апеляційного суду Одеської області надійшла апеляційна скарга С.Д.Ю. на рішення Київського районного суду м. Одеси від 28 вересня 2017 року,  яким позов задоволено частково відібрано дочку С.О.Р. – С.Є.Д., 15 вересня 2012 року народження, від батька – С.Д.Ю. та повернуто її матері – С.О.Р. Стягнуто з С.Д.Ю. на користь С.О.Р. у якості моральної шкоди 8000 грн. Рішення в частині відібрання дитини і повернення її матері допущено до негайного виконання.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не враховано того факту, що мати дитини не надає їй належного піклування, не спілкується з дитиною, заявляє про продаж своєї дитини для погашення кредиту.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 25.11.2011 року.

Від шлюбу 15.09.2012 року у них народилася донька.

Рішенням Кодимського районного суду Одеської області від 28.09.2015 року шлюб між С.О.Р. та С.Д.Ю. розірвано

Сторони проживають окремо: С.О.Р. в м. Кодима Одеської області, а С.Д.Ю. – в м. Одесі.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 27.10.2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 26.06.2017 року, визначено місце проживання малолітньої С.Є.Д. 2012 року народження, з матір’ю С.О.Р. за її місцем проживання.

В серпні 2015 року відповідач С.Д.Ю. забрав доньку до свого місця проживання в м. Одесу та з того часу не віддає її матері С.О.Р..

Згідно ч.1 ст.162 Сімейного кодексу України якщо один з батьків або інша особа самочинно, без згоди другого з батьків чи інших осіб, з якими на підставі закону або рішення суду, рішення органу опіки та піклування, проживала малолітня дитина, змінить її місце проживання, у тому числі способом її викрадення, суд за позовом заінтересованої особи має право негайно постановити рішення про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання.

У відповідності до принципу 6 Міжнародної конвенції прав дитини - дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна якщо це можливо перебувати під опікою і відповідальністю своїх батьків і у всякому разі у атмосфері любові і матеріальної забезпеченості. Малолітню дитину не слід крім тих випадків коли є виняткові обставини розлучати з матір'ю.

Оскільки відповідач утримує малолітню дочку у себе без згоди матері дитини незаконно, рішенням суду місце проживання дитини визначено з матір’ю, відсутні виняткові обставини для розлучення матері з малолітньою дитини, то суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про повернення дитини до матері.

Таким чином, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу С.Д.Ю. колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області постановила  апеляційну скаргу – залишити без задоволення, Рішення Київського районного суду м. Одеси від 28 вересня 2017 року- залишити без змін.

Пошук процесуальних рішень по даній справі можна здійснити в Єдиному державному реєстрі судових рішень за номером:  520/16245/15-ц

За повідомленням прес-служби суду