Голова Конституційного Суду України Станіслав Шевчук 11 травня провів зустріч-діалог зі студентами, аспірантами та викладачами юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Відкриваючи захід, декан юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Іван Гриценко зазначив, що зустріч із Головою Конституційного Суду України Станіславом Шевчуком є непересічною подією як для студентського, так і для викладацького складу Університету. Він зауважив, що Конституційний Суд України покликаний бути фактором суспільної, правової та політичної стабільності в країні. «Треба мати неабияку сміливість, щоб взяти на себе відповідальність за організацію роботи такого складного та важливого органу, як Конституційний Суд України, рішення якого спрямовані на досягнення стабільності та суспільної злагоди», – наголосив Іван Гриценко.

Свій виступ Голова КСУ Станіслав Шевчук розпочав зі слів подяки присутнім за інтерес, в першу чергу, до Конституції України та Конституційного Суду України, який покликаний її захищати. Повага до Основного Закону, на його думку, є ключовою, оскільки саме Конституція України забезпечує баланс правових відносин, гарантує верховенство права і захист прав людини в державі.

Очільник Суду підкреслив, що прихований зміст Конституції України розкривається через рішення КСУ. «5% Конституції України складає її текст, інше – це дух Конституції, який встановлюється через конституційну доктрину, тобто через тлумачення Конституційним Судом України суті Основного Закону», – наголосив промовець. Він зазначив, що музика – це не ноти, а незаповнений простір між ними.

Говорячи про концепцію прав людини Голова КСУ зауважив, що права, які містяться в Конституції України мають природно-правову природу, у Парламенту немає повноважень визначати їх зміст чи обмежувати. Тобто, на його думку, є певні фундаментальні права, які держава не може визначати законами. Станіслав Шевчук зазначив, що критерії обмеження прав людини законом було встановлено у Рішенні Конституційного Суду України про судовий контроль за госпіталізацією недієздатних осіб до психіатричного закладу. «Держава має не порушувати сутнісний зміст фундаментальних прав», – пояснив він. Ці критерії, за його словами, було сформовано імліцитно, тобто вони прямо не вказані в тексті Конституції України, однак випливають із нього через аналіз його сутності.

Станіслав Шевчук наголосив, що влада потрібна в суспільстві, зокрема щоб гарантувати стабільність та порядок, але вона одночасно повинна гарантувати й свободу. Основним завданням Конституції України, на переконання очільника Суду, є обмеження державної влади, яка історично завжди прагне до домінування. «Державна влада лише тоді дієва, коли обмежена конституцією», – додав він. За словами промовця, конституції та конституційні суди захищають людину від владного впливу, що викликаний бажанням розширити свої межі до безмежного.

На його глибоке переконання, судова влада не є політичною. «Не можна політичними критеріями оцінювати судову владу», – підкреслив Станіслав Шевчук. Якщо судова влада змішується з політичною, підкреслив Голова КСУ, вона перестає бути самостійною, а стає підрозділом політичної. Хоча, за його словами, безумовно, рішення Конституційного Суду України мають колосальний політичний ефект.

Яскравим прикладом такого ефекту, на думку очільника Суду, є рішення Конституційного Суду України у справах щодо відповідності Конституції України мовного закону і закону про референдум, які вперше в історії КСУ було визнано неконституційними в цілому через порушення процедури їх розгляду та ухвалення. Станіслав Шевчук наголосив, що кожен має виконувати Конституцію України, у тому числі і Парламент. «У цих рішеннях ми чітко вказали, що Парламент також знаходиться під Конституцією України», – підкреслив він.

Голова КСУ окрему увагу акцентував й на запровадженому в результаті судової реформи інституті конституційної скарги. Він зазначив, що досить довго виступав за запровадження в Україні цього інституту. «І хоча скарга є обмеженою (нормативною), вона відкриває безпосередній доступ до конституційного судочинства». На відміну від абстрактного контролю, конституційна скарга має певні особливості. По-перше, це загальний ефект для всіх (erga omnes), коли визнається неконституційним закон або його положення. По-друге, можливість т.з. restitutio in integrum, тобто поновлення стану, який існував до порушення права (за аналогією з Європейським судом з прав людини). Але в нашому законодавстві на це прямо не вказано.

Очільник Суду розповів про перший досвід розгляду конституційних скарг та підкреслив, що типовою помилкою заявників є те, що люди не вказують яке саме конституційне право було порушено. За його словами, порушником конституційних прав людини завжди є держава, в даному випадку – через закон. «Конституційна скарга – не четверта інстанція судового процесу, тому вона має містити, зокрема, обґрунтування тверджень щодо неконституційності конкретного закону (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини зазнало порушення внаслідок застосування цього закону», – додав він.

Голова КСУ висловив надію, що права громадян захищатимуться в Україні. «Важливо, щоб Конституційний Суд України у діалозі з ЄСПЛ захищав права людини в Україні, замість того, щоб «ганяти» їх у Страсбург», – додав він. І вже є перші успіхи у цьому напрямі. Зокрема, зазначив промовець, рішення Конституційного Суду України щодо неконституційності статей 315 та 216 КПК України чітко вказують, що ми можемо захистити права наших громадян безпосередньо в Україні. За його словами, на ці рішення виникла дуже позитивна реакція Ради Європи.

Так, розповів Станіслав Шевчук, у Рішенні у справі про неконституційність положення третього речення частини третьої статті 315 КПК України Конституційний Суд України визнав, що продовжуючи автоматично термін тримання під вартою за відсутності клопотання прокурора, суд стає на бік прокуратури, чим порушує принцип незалежності та безсторонності правосуддя.

Що стосується Рішення у справі про неконституційність частини шостої статті 216 КПК України, згідно якої функцію розслідування злочинів у системі ДКВС України, фактично працівниками служби, здійснюють слідчі органів ДКВС. Тобто, пояснив Голова КСУ, система є закритою, що призводить до зловживань з боку держави. У цьому рішенні Конституційний Суд України наголосив, що позитивний обов’язок держави – забезпечувати захист конституційних прав людини, зокрема, шляхом забезпечення ефективного та незалежного слідства. «Перебуваючи у місцях позбавлення волі, людина знаходиться під повним контролем держави, але вона не перестає бути людиною і не втрачає такі фундаментальні права, як право на життя та на повагу до людської гідності», – підкреслив Станіслав Шевчук.

Зупиняючись на Рішенні у справі про неконституційність закону про референдум, Станіслав Шевчук нагадав, що після Другої світової війни відбувся процес під назвою «правова революція», і тоді виявилось, що влада може приймати правові за формою, проте злочинні за змістом закони, що можуть знищити гідність людини (расові закони тощо). «Сьогодні ж диктатура під виглядом народної підтримки неприпустима», – підкреслив очільник Суду.

Отже, на переконання Голови Суду, ключовим у рішеннях Конституційного Суду України є мотивація. Стародавні греки були переконані, що правосуддя має визріти у момент переходу із тіні до світла, а мотиваційна частина рішень і уособлює цей процес», – зауважив він. «Сьогодні у Конституційного Суду України відкривається «нове дихання», – наголосив Станіслав Шевчук. – І я переконаний, що ми не звернемо з цього шляху – шляху захисту людини від свавілля державної влади».

На завершення свого виступу Голова КСУ закликав відкрити Конституцію України, подивитися на неї як на ціннісне надбання нашою країною європейської та світової традиції, не тільки юридичної, але й культурної, як свого часу зробили європейські країни в епоху відродження. «Таке саме відродження має відбутися і у нас», – зауважив Станіслав Шевчук. Він наголосив на необхідності робити все, щоб Основний Закон держави набув реального значення і сенсу, і щоб святкування Дня Конституції України не обмежувалося покладанням квітів до пам’ятника Пилипу Орлику. «Треба зробити так, щоб це було свято для кожного з нас» – підсумував Голова Конституційного Суду України Станіслав Шевчук.

Крім того, Голова Конституційного Суду України Станіслав Шевчук зустрівся з ректором Київського національного університету імені Тараса Шевченка, академіком НАН України, професором Леонідом Губерським, під час якої співрозмовники обговорили питання подальшої співпраці на користь розвитку інтелектуального потенціалу країни.

За повідомленням прес-служби суду