Інститут відповідальності за зловживання процесуальними правами в нових кодексах запроваджений у комплексі з необхідністю професійного надання правової допомоги в судових справах, зокрема адвокатами. Однак у цивільній юрисдикції його застосування повною мірою досягнути поки що складно, тому що в більшості цивільних справ має місце самопредставництво сторонами.

Про це сказав суддя Цивільного касаційного суду у складі Верховного Суду Віктор Пророк на ІХ Щорічній конференції корпоративних юристів, організованій Асоціацією правників України. Він зазначив, що тільки практика покаже, які новели нового процесуального законодавства є вдалими, а які ні. Розробники кодексів підходили до їх написання комплексно, запроваджуючи певні механізми, намагалися створити для них систему стримування і противаг.  

Суддя звернув увагу, що сторони, які в цивільних судах найчастіше самостійно представляють свої інтереси, не можуть бути повністю  поінформованими про свій процесуальний статус, процесуальні права і обов’язки, порядок звернення до суду, поведінку в суді тощо. Тому дещо їм можна вибачити. Але коли участь у справі бере професійний представник чи адвокат, які мають знати процес, то суди повинні відповідно реагувати. «Необхідно розуміти, коли адвокат дійсно добросовісно реалізує свої права, а коли допускає зловживання», – сказав Віктор Пророк.

Крім того, з його слів, судді нечасто застосовують відповідні норми, оскільки, по-перше, вони є людьми традиційного мислення, і щоб перебудуватися, потрібен час. По-друге, ще на етапі розроблення кодексів звучали побоювання, що судді почнуть карати сторони ні за що. То ж зараз інститут застосовується дуже обережно. По-третє, багато суддів все ж таки очікує на практику ВС щодо застосування відповідних норм. Однак, зауважив суддя Верховного Суду, «потрібно дочекатись, коли практика першої інстанції дійде до нас. І тоді ми вже будемо її аналізувати і робити якісь висновки».

Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Сергій Жуков зазначив, що в господарському процесі справді багато випадків зловживання процесуальними правами. Зокрема, він звернув увагу на подання сторонами відводів лише для того, щоб затягнути процес. Натомість обґрунтованих відводів надходить дуже мало. Господарський процесуальний кодекс України передбачає можливість боротися зі зловживаннями, але, на думку судді, відповідні норми не дуже досконалі. «Тому ми саме практикою намагаємося виправити недолугості законодавства», – сказав Сергій Жуков.

Разом з тим він зазначив, що ГПК України містить чимало позитивних норм. Зокрема, в ньому передбачено письмове провадження, яке забезпечує швидкий розгляд справи та отримання рішення сторонами навіть без їх участі за короткі строки. Це також розвантажує суди.   

Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Володимир Кравчук наголосив, що до Кодексу адміністративного судочинства України претензій немає. Однак є багато питань, на які існують по дві-три відповіді. «Але це питання практики», – сказав суддя. Водночас він звернув увагу, що це дає потенціал для роботи адвокатів, які можуть тлумачити ту чи іншу норму. 

Також Володимир Кравчук висловив побажання до авторів КАС України, щоб протягом найближчих п’яти років до нього не вносили змін, а суди тим часом розберуться, як застосовувати норми на практиці. Серед позитивних новел він назвав інститут зразкової справи, а також запровадження касаційних фільтрів, оскільки це дасть змогу розвантажити ВС, що має сприяти підвищенню якості рішень.

Та ключова зміна в КАС України, на думку судді, не в процесуальних інститутах, а в завданні адміністративного судочинства, яке полягає у справедливому, неупередженому та своєчасному вирішенні судом спорів з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів. «Думаю, що головна зміна відбудеться після того, як цей принцип ефективності перейде в наші судові рішення», – висловив сподівання суддя.