Тростянецький районний суд Сумської області розглянув справу за позовом  громадянина Т. в інтересах громадянина К. до громадян Г., М.,  Тростянецької міської ради Сумської області, Білківської сільської ради Тростянецького району Сумської області про визнання незаконними та скасування рішень органу місцевого самоврядування та про скасування  рішень про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки.

Згідно Державного акту на право приватної власності на землю, виданого Білківською сільською радою та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю, громадянин К. є власником земельної ділянки в межах згідно з планом, розташованої на території Білківської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Гр. К.  у 2017 р. звернувся до державного кадастрового реєстратора відділу у Тростянецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області із заявою про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру щодо вищевказаної земельної ділянки. Державним кадастровим реєстратором було винесено рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з підстав невідповідності електронного документа установленим вимогам.

Було виявлено, що земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, що належить  громадянину М. на підставі рішення Білківської сільської ради Тростянецького району Сумської області та земельна ділянка для ведення особистого  селянського господарства, що належить громадянину Г. на підставі рішення Білківської сільської ради Тростянецького району Сумської області співпадають з земельною ділянкою громадянина К. згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Земельна ділянка гр. К.  не була внесена до електронної земельної системи і  при визначенні вільних земельних ділянок не виявили, що обрані для виділення громадянам Г. та  М. земельні ділянки  співпадають  із землею громадянина К. Ця технічна помилка була виявлена вже після того як громадяни М. і Г. розробили технічну документацію і зареєстрували своє право власності.

Судом установлено, що відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю К. на підставі рішення 20 сесії 23 скликання Білківської сільської ради народних депутатів передана у приватну власність земельна ділянка в межах згідно з планом. Указані земельні ділянки розташовані на території Білківської сільської ради та мають цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Державний акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю. Земельним ділянкам належним К. на праві власності з 2001 року  не були присвоєні кадастрові номери, вони не були зареєстровані у Державній національній кадастровій системі.

Земельні ділянки з якими державним кадастровим реєстратором при внесенні відомості до Державного земельного кадастру установлено перетин земельних ділянок належних К., належать на праві власності Г. та М.

Державний акт на право приватної власності на землю, виданого 2001 року Білківською сільською радою народних депутатів ім’я К. зареєстровано у Книзі   записів   (реєстрації)  державних  актів  на  право приватної власності на землю.

Тобто державна реєстрація Державного акту  на право приватної власності на землю, що підтверджує право власності К. на спірні земельні ділянки, була проведена відповідно до вимог законодавства, чинного на час такої реєстрації, яке не вимагало подальшої додаткової реєстрації права власності  земельної ділянки за К., а тому виходячи з вимог частини 3 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право власності на спірні земельні ділянки набуте К. у 2002 році визнається дійсним і обов’язку реєструвати таке речове право у створеному з 01 січня 2013 року Державному  реєстрі речових прав на нерухоме майно Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не передбачено.

Таким чином, К. раніше за Г. та М. набув у встановленому законом порядку право власності на земельні ділянки, яке посвідчено  Державним актом  на право приватної власності на землю.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що  позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

 Пошук в ЄДРСР судових рішень можна здійснити за номером №588/1495/17 

За повідомленням прес-служби суду