Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду залишив у силі рішення судів нижчих інстанцій, якими частково задоволено вимоги військовослужбовця в запасі у справі за його позовом до Міністерства оборони України, Одеського обласного військового комісаріату (далі – ОВК) про визнання протиправною відмову у виплаті одноразової грошової допомоги у зв’язку з інвалідністю, яка настала внаслідок контузії, травми, заподіяних під час виконання обов’язків військової служби.

Як вбачається із судового рішення, військовослужбовця звільнено з військової служби за станом здоров’я у грудні 1994 року.

У 2011 році йому була встановлена ІІ група інвалідності, що настала внаслідок травми, яка мала місце в період проходження військової служби.

Позивач звернувся із заявою про виплату одноразової грошової допомоги відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Однак ОВК відмовив йому у зв’язку з тим, що наведена правова норма набрала чинності після його звільнення з військової служби.

Вважаючи дії відповідачів протиправними, позивач звернувся до суду з вимогою зобов’язати виплатити належну йому одноразову грошову допомогу в розмірі 54-місячного грошового забезпечення.

Суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили позов частково. Визнали право позивача на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 30-місячного грошового забезпечення за останньою посадою.

Верховний Суд зауважив, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 одноразова грошова допомога виплачується військовослужбовцям у разі настання інвалідності в період проходження військової служби та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби чи після закінчення зазначеного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження.

Оскільки позивачеві встановлено інвалідність у 2011 році, то виплата одноразової грошової допомоги повинна здійснюватись на підставі нормативно-правових актів, які були чинні на момент встановлення йому інвалідності.

Суд також зазначив, що отримання одноразової грошової допомоги чинне законодавство пов’язує не з фактом звільнення позивача зі служби, а з часом встановлення йому тієї чи іншої групи інвалідності, що впливає на розмір такої допомоги.

Постанова Верховного Суду – http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72791663.

За повідомленням прес-служби суду