Вироком Біляївського районного суду Одеської області від 17 вересня 2015 року був засуджений двадцятирічний мешканець Біляївського району Одеської області Д. до 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна за вчинення злочинів, передбачених ст.263 ч.1 КК України (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами) та 113 КК України (диверсія).

Захисник засудженого Д. звернувся до Малиновського районного суду м.Одеси з клопотанням про застосування до свого підзахисного дії Закону України «Про амністію у 2016 році», проте в задоволенні зазначеного клопотання судом першої інстанції захиснику було відмовлено.

Не погоджуючись з цим, захисник звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій наполягав на скасуванні ухвали Малиновського районного суду м.Одеси та на застосуванні до засудженого Д. амністії, посилаючись на ст.4 Закону України «Про амністію у 2016 році», якою передбачено застосування амністії щодо осіб, засуджених за умисні злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років, якщо на день набрання чинності цим Законом вони відбули не менше половини призначеного строку основного покарання, та зазначаючи, що засуджений Д. вже відбув 4/5 строку призначеного покарання.

Розглядаючи апеляційну скаргу, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції щодо необхідності відмови у задоволенні клопотання захисника на підставі положень п.«е» ст.9 Закону України «Про амністію у 2016 році», відповідно до яких амністія не застосовується відносно осіб, яких засуджено за злочини проти основ національної безпеки України (статті 109-114¹ Кримінального кодексу України).

За таких обставин апеляційний суд відмовив захиснику в задоволенні апеляційної скарги, залишивши ухвалу Малиновського районного суду м.Одеси про відмову в застосуванні Закону України «Про амністію у 2016 році» відносно засудженого Д. без змін.  

Пошук процесуальних документів по даному кримінальному провадженню можливо здійснити в Єдиному Державному реєстрі судових рішень за №521/18449/17.

 За повідомленням прес-служби суду