У липні 2016 року до Чемеровецького районного суду звернулася донька спадкодавця з позовом до спадкоємиці за заповітом про визнання цього заповіту недійсним та визнання права власності на спадкове майно. Про це йдеться у рішенні суду. Свої вимоги жінка пояснила тим, що в липні 2016 року, після смерті батька, вона звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, але дізналася, що він ще в жовтні 2015 року склав заповіт на користь своєї доглядальниці. Позивачка впевнена: після ускладнень від тяжкої хвороби його волевиявлення не могло бути вільним, власноруч підписати документ він також не міг. Тож, аби відстояти своє законне право на спадщину (будинок, 4 земельні ділянки та гроші на рахунку в банку), вона пішла до суду.

Своєю ухвалою суд насамперед призначає дві експертизи: комісійну судово-медичну та судово-почеркознавчу. Згідно з висновками першої, комісія поставила під сумнів те, що на той час за станом здоров’я чоловік міг вимовити вголос своє бажання, прочитати вголос зміст заповіту, а також посвідчити його підписом.

Останнє підтвердила й судово-почеркознавча експертиза, дійшовши висновку, що заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Закупненської селищної ради Чемеровецького району, підписував не спадкодавець, а хтось інший.

«Згідно з нормами ст. 1247 ЦК України загальними вимогами до форми заповіту є: складання заповіту у письмовій формі із зазначенням місця та часу його складання, заповіт має бути особисто підписаний заповідачем та посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у ст.ст. 1251-1252 ЦК України. Отже, особистий підпис заповідача - це однозначна персоніфікація документа і обставина, яка свідчить про волевиявлення заповідача на момент його підписання. Наведені вище обставини свідчать про недотримання передбаченого ч.2 ст. 1247 ЦК України припису та є підставою для визнання заповіту недійсним», – зазначено в рішенні.

Вимогу ж позивачки про визнання права власності на спадкове майно суд не задовольнив, пояснивши, що таке визнання у судовому порядку є винятковим способом захисту, якщо є перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Про такі перешкоди, окрім згаданого заповіту, жінка не повідомила. Тому суд, визнавши заповіт недійсним, задовольнив її позовні вимоги частково.

Також, відповідно до судового рішення, відповідачка повинна відшкодувати позивачці 18866 грн. 88 коп. витрат на правову допомогу, експертизи, банківські послуги та судовий збір.

Наразі рішення не набрало законної сили і може бути оскаржене до апеляційного суду області.

За повідомленням прес-служби суду