Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Анулювання доступу державному реєстратору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно через понад п’ять років після вчинення реєстраційної дії суперечить принципу юридичної визначеності – КАС ВС

20 листопада 2026, 14:40

Відсутність законодавчо визначеного строку застосування до державного реєстратора заходу впливу у вигляді анулювання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не надає державі права притягати особу до відповідальності без будь-яких часових обмежень. Застосування такого заходу через понад п’ять років після вчинення реєстраційної дії суперечить принципу юридичної визначеності та покладає на особу надмірний і непередбачуваний тягар.

Такий висновок зробив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду.

Позивачка, яка є державним реєстратором, звернулася до суду з позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправним і скасування наказу, прийнятого за результатами камеральної перевірки, яким їй анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (Державний реєстр прав), та зобов’язання поновити такий доступ. Позивачка вказала, що реєстраційну дію, яка стала підставою для притягнення її до відповідальності, вчинено 28 січня 2020 року, тоді як наказ про анулювання доступу до Державного реєстру прав Міністерство юстиції України видало лише 13 травня 2025 року, тобто через понад п’ять років.

Суд першої інстанції позов задовольнив. Суд апеляційної інстанції скасував це рішення і відмовив у задоволенні позовних вимог.

КАС ВС задовольнив касаційну скаргу позивачки, скасував постанову суду апеляційної інстанції та залишив у силі рішення суду першої інстанції.

Верховний Суд зазначив, що анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру є індивідуальним актом, який позбавляє особу можливості здійснювати відповідну професійну діяльність. Тому застосування такого заходу впливу є різновидом юридичної відповідальності в публічно-правовій сфері.

Відсутність законодавчо визначених строків застосування такого заходу впливу не означає необмеженого в часі права держави на притягнення особи до відповідальності, оскільки це суперечило б принципу юридичної визначеності та створювало б ризик порушення правомірних очікувань особи.

Оцінюючи справедливий баланс між публічним інтересом і захистом прав особи, Суд наголосив, що анулювання доступу до Державного реєстру прав через понад п’ять років після вчинення реєстраційної дії не відповідає принципу юридичної визначеності та покладає на особу надмірний і непередбачуваний тягар.

Верховний Суд підкреслив, що визначальним для вирішення спору було не питання наявності чи відсутності порушень законодавства в діях позивачки, а недотримання розумних і передбачуваних часових меж притягнення її до юридичної відповідальності.

Постанова КАС ВС від 3 листопада 2026 року у справі № 380/11898/25 (адміністративне провадження № К/990/29980/26) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/141174885.

Із цим та іншими правовими висновками Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – https://lpd.court.gov.ua.

Верховний Суд