Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
16 листопада 2026 року Карлівський районний суд Полтавської області розглянув цивільну справу щодо права оренди земельної ділянки площею понад 3,2 га, власник якої після закінчення строку договору заперечував проти її подальшого використання сільськогосподарським підприємством.
Так, договір оренди землі, укладений у 2007 році, згодом було змінено додатковою угодою, якою визначено нового орендаря та продовжено строк оренди до 31 грудня 2025 року. Після набуття земельної ділянки у власність у порядку спадкування власник не мав наміру продовжувати орендні відносини та неодноразово письмово повідомляв про це орендаря, вимагаючи повернути землю після закінчення договору.
Однак у листопаді 2025 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було внесено зміни щодо строку оренди шляхом виправлення технічної помилки. У результаті строк зареєстрованого права оренди було зазначено до 2044 року, а власник, який намагався зареєструвати припинення орендного права, отримав відмову через наявність у реєстрі відомостей про його продовження.
Під час розгляду справи суд установив, що рішення про виправлення технічної помилки вже було оскаржене власником у Міністерстві юстиції України. За результатами розгляду скарги відповідне рішення державного реєстратора було скасовано, оскільки зміни до реєстру внесли без належного підтвердження наявності технічної помилки. Водночас це не вирішило питання фактичного повернення земельної ділянки, яка продовжувала перебувати у користуванні орендаря.
Законодавство передбачає можливість поновлення договору оренди землі, зокрема реалізації орендарем переважного права на укладення договору на новий строк. Однак таке право не означає безумовного продовження оренди. Його реалізація потребує дотримання встановленої законом процедури та врахування волевиявлення сторін щодо продовження договірних відносин.
Оцінюючи докази, суд урахував, що власник неодноразово та послідовно висловлював заперечення проти продовження оренди, повідомляв про необхідність повернення земельної ділянки, звертався до державного реєстратора та оскаржував незаконні реєстраційні дії. Сам факт користування земельною ділянкою та сплати орендної плати протягом строку дії договору не свідчив про згоду власника на продовження орендних відносин після 31 грудня 2025 року.
У результаті суд задовольнив позов у повному обсязі та визнав відсутнім право оренди земельної ділянки на період після закінчення договору, скасував відповідну державну реєстрацію та зобов’язав орендаря повернути землю її власнику.
Звертаємо увагу, що право власності на землю не обмежується лише наявністю відповідного запису в реєстрі. Воно передбачає реальну можливість володіти, користуватися та розпоряджатися належною земельною ділянкою. А продовження орендних відносин після завершення договору має ґрунтуватися на передбачених законом підставах, а не лише на записі про зареєстроване право. Власникам земельних ділянок слід пам’ятати, що своєчасне та чітке висловлення волі щодо продовження чи припинення орендних відносин, належне оформлення відповідних звернень є важливими кроками для захисту своїх прав.

