Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Захист прав дитини: що передбачає оновлена Національна стратегія у сфері прав людини - пояснює Міністерство юстиції України

20 листопада 2026, 10:14

Кожна дитина має право зростати в безпеці, отримувати освіту й медичну допомогу, жити в родинному колі й бути почутою, коли ухвалюють рішення, що впливають на її життя. Водночас збройна агресія російської федерації проти України, насильство, складні життєві обставини та інші чинники ускладнюють реалізацію цих прав і потребують посилення механізмів їх захисту.

Оновлена Національна стратегія у сфері прав людини, затверджена Указом Президента України від 12 жовтня 2026 року № 1038/2026, містить окрему операційну ціль 16 «Забезпечення та захист прав дитини». Її мета – створити безпечні та сприятливі умови для розвитку кожної дитини, забезпечити ефективний захист її прав і своєчасне реагування на їх порушення.

Що саме передбачає цей напрям і які зміни мають відбутися?

Європейські стандарти для українських дітей

Стратегія передбачає, що система захисту прав дитини в Україні має розвиватися відповідно до європейських стандартів і міжнародних зобов’язань держави. Йдеться про наближення українського законодавства до права ЄС та впровадження дієвих механізмів забезпечення прав і законних інтересів дітей із дотриманням принципу забезпечення найкращих інтересів дитини.

Один із ключових орієнтирів – Європейська гарантія для дітей, запроваджена Рекомендацією Ради ЄС від 14 червня 2021 року для забезпечення доступу дітей, які потребують підтримки, до основних послуг, зокрема освіти, охорони здоров’я, належного харчування та житла.

В Україні її впровадження передбачає Національний план до 2030 року, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 року № 1558, та відповідний план заходів, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2026 року № 320-р.

Водночас законодавство й державну політику у сфері захисту дітей необхідно узгоджувати зі Стратегією ЄС з прав дитини, викладеною в Повідомленні Європейської Комісії від 24 березня 2021 року, а також враховувати рекомендації Єврокомісії щодо створення та зміцнення комплексних систем захисту дітей від 23 квітня 2024 року.

Важливою умовою таких змін є налагоджена взаємодія між державними органами, органами місцевого самоврядування та іншими установами, які працюють із дітьми. Стратегія передбачає розвиток інтегрованої системи захисту, запровадження єдиних підходів до перенаправлення дітей між відповідними службами та ведення їхніх справ, а також використання достовірних і актуальних даних для виявлення потреб дітей та надання їм необхідної підтримки.

Окрему увагу приділено виконанню рекомендацій Комітету ООН з прав дитини та усуненню системних проблем, на які звертав увагу Європейський суд з прав людини. Зокрема, йдеться про ефективне виконання судових рішень у справах щодо повернення дітей до держави їхнього постійного проживання, визначення порядку спілкування з дітьми та участі в їхньому вихованні. Це необхідно для забезпечення права дитини на сімейне життя.

Безпечне середовище для розвитку і зростання

Кожна дитина має бути захищена від фізичного, психологічного та сексуального насильства, жорстокого поводження, недбалого ставлення, експлуатації, булінгу, торгівлі людьми та вербування до протиправної діяльності. Стратегія передбачає посилення комплексної системи запобігання таким порушенням, їх виявлення, своєчасного реагування на них та подальшого моніторингу. Це стосується всіх середовищ, у яких перебувають діти: сім'ї, закладів інституційного догляду та виховання, освітнього й цифрового середовища.

Окрему увагу приділено безпеці в цифровому середовищі. Діти мають бути захищені від онлайн-цькування, сексуальної експлуатації, торгівлі людьми та спроб втягнути їх у протиправну діяльність через інтернет.

Водночас Стратегія передбачає вдосконалення професійної підготовки фахівців, які працюють із дітьми, та підвищення обізнаності дітей і батьків про доступні механізми захисту й отримання допомоги.

Послідовний перехід до сімейних форм виховання

Стратегія передбачає продовження реформи деінституціалізації – поступового переходу від виховання дітей у закладах до сімейних форм виховання та послуг, доступних у громадах. Мета цих змін – забезпечити право кожної дитини зростати в сімейному середовищі, а дітям, які залишилися без батьківського піклування, надати можливість зростати в сім’ї, зокрема під опікою чи піклуванням, у прийомних сім’ях та дитячих будинках сімейного типу.

Водночас не менш важливо допомагати сім'ям з дітьми, які опинилися у складних життєвих обставинах. Якщо батьки через втрату роботи, житла чи інші труднощі потребують допомоги у забезпеченні належних умов для виховання дитини, родина має отримати необхідну соціальну підтримку.

Такий підхід спрямований, зокрема, на запобігання розлученню дітей із сім’ями через складні життєві обставини, якщо збереження сімейного оточення відповідає найкращим інтересам дитини.

Пошук, повернення та реінтеграція депортованих і примусово переміщених дітей

Одним із пріоритетних завдань Стратегії є захист і відновлення прав дітей, які зазнали депортації чи примусового переміщення або перебували під загрозою таких дій внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.

Частина з них пережила психологічну травму, деякі – зазнали примусової зміни імені, громадянства чи національної ідентичності, русифікації чи були незаконно усиновлені. Тому держава має посилити роботу на всіх етапах – від пошуку та встановлення місця перебування дитини до її повернення, возз’єднання з родиною та подальшої підтримки.

Повернення кожної дитини потребує індивідуального підходу з урахуванням її віку, стану здоров'я, психоемоційного стану, обставин переміщення, а також наявності родичів або законних представників. Для цього необхідні кваліфіковані фахівці, зокрема психологи, соціальні працівники та педагоги, які зможуть забезпечити комплексну та довгострокову підтримку дитини.

Важливу роль у цьому процесі відіграє міжнародна співпраця. Стратегія передбачає посилення взаємодії між українськими державними органами, громадськими організаціями, міжнародними організаціями, іноземними урядами та партнерами для пошуку й повернення дітей, отримання достовірної інформації про їхнє місцезнаходження та стан.

Окремим завданням є забезпечення ефективного розслідування та документування порушень прав дітей і сприяння притягненню винних осіб до відповідальності за національним та міжнародним правом.

Захист дітей, евакуйованих за кордон

Окрема увага у Стратегії приділена дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, яких евакуювали за кордон під час дії воєнного стану в Україні. Наразі потребують удосконалення механізми, які забезпечують доступ українських компетентних органів до таких дітей та захист їхніх прав і законних інтересів. Важливо, щоб рішення іноземних органів щодо правового статусу, влаштування чи подальшого виховання цих дітей ухвалювалися у взаємодії з компетентними органами України.

Стратегія передбачає також удосконалення механізмів повернення евакуйованих дітей в Україну, їх возз’єднання із сім’ями, влаштування до сімейних форм виховання або усиновлення, а також забезпечення їхньої подальшої реінтеграції з урахуванням найкращих інтересів кожної дитини.

Думка дитини має значення

Ще один важливий принцип Стратегії – дитина повинна мати можливість висловити свою думку щодо рішень, які безпосередньо її стосуються. Йдеться як про адміністративні та судові процедури, так і про випадки, коли вирішуються питання її безпеки, місця проживання чи подальшого виховання.

При цьому думка дитини враховується з огляду на її вік, зрілість, стан здоров'я та обставини конкретної ситуації, з дотриманням принципу забезпечення її найкращих інтересів.

Право дитини бути почутою, закріплене, зокрема, у статті 12 Конвенції ООН про права дитини, є невід’ємною складовою забезпечення її прав.

Реалізація оновленої Національної стратегії у сфері прав людини має сприяти створенню ефективної та скоординованої системи забезпечення і захисту прав дитини. Ключовим результатом її реалізації має стати не лише посилення захисту від порушень, а й створення умов, у яких кожна дитина зможе реалізувати свої права, отримати необхідну допомогу, безпечно зростати й розвиватися – як в умовах війни, так і в період повоєнного відновлення України.

Міністерство юстиції України