Людина, яка звертається до суду, хоче знати, коли отримає рішення. Однак тривалість розгляду залежить не лише від строків, установлених законом, а й від обставин конкретної справи та навантаження на суддів.

Рівненський окружний адміністративний суд розповідає, скільки часу закон відводить на розгляд адміністративних справ та хто визначає порядок їхнього розгляду.

Що таке процесуальні строки і для чого вони потрібні?

Процесуальні строки – це встановлений законом або судом час для виконання певних дій у судовому процесі. Учасники справи мають вчасно подавати позов, відзив на нього, докази та письмові пояснення. Суд, своєю чергою, готує справу до розгляду, проводить судові засідання та ухвалює рішення в межах часу, визначеного законом.

Такі строки допомагають організувати судовий процес, забезпечити його послідовність і запобігти безпідставному затягуванню. Вони також дають учасникам розуміння, скільки часу закон відводить на певні етапи розгляду.

Кодекс адміністративного судочинства України встановлює різні строки залежно від виду провадження та категорії справи. Тому єдиного строку для розгляду всіх адміністративних справ немає.

Які строки розгляду справ встановлює закон?

У загальному позовному провадженні суд спочатку готує справу до розгляду, а потім переходить до розгляду по суті. Для цих етапів Кодекс адміністративного судочинства України передбачає окремі строки.

Підготовче провадження має бути проведене протягом 60 днів із дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи цей строк може бути продовжений не більше ніж на 30 днів – за клопотанням однієї зі сторін або з ініціативи суду. Таку можливість передбачає стаття.

Розгляд справи по суті має розпочатися не пізніше ніж через 60 днів із дня відкриття провадження. Якщо строк підготовчого провадження продовжили, цей етап має розпочатися не пізніше наступного дня після його завершення. На сам розгляд по суті відводиться до 30 днів. Ці строки визначає стаття 193 КАС України.

Не всі адміністративні справи розглядають за загальними правилами. У спрощеному позовному провадженні справу мають розглянути протягом розумного строку, але не більше ніж за 60 днів від дня відкриття провадження (стаття 258КАС України). Підготовчого засідання в такому разі немає. Розгляд по суті починається через 30 днів після відкриття провадження. Для справ, передбачених статтею 263 КАС України, цей строк становить 15 днів (стаття 262 КАС України).

Для окремих категорій справ передбачений ще коротший строк – до 30 днів від дня відкриття провадження. Йдеться, зокрема, про спори щодо пенсійних і соціальних виплат, а також оскарження бездіяльності органів влади під час розгляду звернень і запитів на інформацію. Такі справи розглядають за правилами статті 263 КАС України.

Водночас на фактичну тривалість процесу впливають обставини конкретного спору: наприклад, потреба витребувати додаткові докази, призначити експертизу або виконати інші процесуальні дії.

Чи є справи, які суд має розглядати невідкладно?

Для певних категорій адміністративних справ КАС України передбачає спеціальні правила та скорочені строки розгляду. Це пов’язано з тим, що зволікання може вплинути на реалізацію прав людини або вирішення питання, обмеженого в часі.

До таких категорій належать, зокрема, справи, пов’язані з виборчим процесом і референдумом, обмеженням щодо проведення мирних зібрань, а також окремі спори щодо перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні. Для кожної категорії – свої строки.

У таких справах діє також спеціальний порядок невідкладного повідомлення учасників про надходження позову, дату, час і місце його розгляду. Це дає змогу оперативно розпочати судовий розгляд.

Отже, скорочені строки стосуються не всіх адміністративних спорів, а лише категорій, для яких такий порядок прямо передбачений законом.

Щодня до суду надходять нові позови та інші матеріали, а судді одночасно працюють із багатьма провадженнями. Кожна справа потребує часу: потрібно вивчити матеріали, дослідити докази, провести засідання та ухвалити рішення.

Тому для розуміння реального навантаження важливо враховувати не лише кількість справ, які надходять, а й кількість суддів, які фактично здійснюють правосуддя.

Як визначають суддю, який розглядатиме справу?

Після надходження до суду позов реєструють, а суддю для розгляду справи визначає автоматизована система документообігу суду. Вона розподіляє справи з урахуванням навантаження, принципу випадковості та черговості надходження справ.

Такий порядок передбачений статтею 31 КАС України. Він забезпечує об’єктивний розподіл справ і запобігає довільному вибору судді.

Отже, ні сам суддя, ні учасники справи не можуть обрати, кому саме передадуть справу на розгляд.

Хто визначає дату засідання і черговість розгляду справ?

Після автоматизованого розподілу справу передають визначеному судді. Він організовує її підготовку та подальший розгляд відповідно до процесуальних правил за Кодексом адміністративного судочинства України.

Черговість розгляду справ у межах свого провадження суддя організовує самостійно, зважаючи на строки, встановлені законом, категорію спору та обставини конкретної справи. Зокрема, він має враховувати скорочені строки, передбачені для окремих категорій адміністративних справ.

Голова суду, його заступник чи керівник апарату суду не можуть вказувати судді, яку справу розглядати першою, або втручатися у здійснення ним правосуддя. Суддя незалежний у своїй діяльності, а незаконний вплив, тиск чи втручання заборонені законом. Такі гарантії передбачені Конституцією України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Отже, суддя самостійно організовує розгляд справ, які перебувають у його провадженні, але зобов’язаний дотримуватися процесуальних вимог і строків, установлених законом.