Українське законодавство передбачає можливість врегулювання боргових зобов’язань фізичної особи через судову процедуру неплатоспроможності.
Розглянемо найпоширеніші запитання.
Чи можна пройти процедуру неплатоспроможності, перебуваючи за кордоном або маючи статус ВПО?
Так. Перебування за кордоном або наявність статусу внутрішньо переміщеної особи самі по собі не позбавляють громадянина України права ініціювати процедуру неплатоспроможності.
Заява подається до господарського суду за місцем проживання фізичної особи.
Для звернення до суду можна скористатися підсистемою «Електронний суд». Участь у судових засіданнях може здійснюватися в режимі відеоконференції за умови дотримання процесуальних вимог та наявності відповідного рішення суду.
Особа, яка перебуває за кордоном, також може діяти через належним чином уповноваженого представника.
Для внутрішньо переміщених осіб під час визначення територіальної підсудності необхідно враховувати підтверджені відомості про місце проживання. Сам факт отримання довідки ВПО не означає автоматичної зміни підсудності справи.
Які правові наслідки визнання фізичної особи банкрутом?
Визнання фізичної особи банкрутом передбачає не лише можливість звільнення від певних боргових зобов’язань, а й встановлення законом відповідних обмежень.
Зокрема, відповідно до статті 135 Кодексу України з процедур банкрутства:
- Протягом 5 років після визнання фізичної особи банкрутом не може бути відкрито нове провадження у справі про неплатоспроможність за її заявою. Виняток — повне погашення боргів у порядку, передбаченому Кодексом.
- Протягом 5 років особа зобов’язана письмово повідомляти про факт своєї неплатоспроможності перед укладенням договорів позики, кредитних договорів, договорів поруки або застави.
- Протягом 3 років особа не вважається такою, що має бездоганну ділову репутацію.
Важливо! Чи означає банкрутство автоматичне списання всіх боргів?
Ні. Питання звільнення від боргів вирішується судом після завершення відповідної процедури.
Зокрема, не підлягають списанню вимоги щодо:
- відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи;
- сплати аліментів;
- виконання інших вимог, нерозривно пов’язаних з особистістю фізичної особи.
Отже, процедура неплатоспроможності є передбаченим законом механізмом врегулювання боргових зобов’язань, однак потребує належної підготовки документів та врахування всіх правових наслідків.
Правова основа: Кодекс України з процедур банкрутства (зокрема статті 8, 115–116, 134–135).
