Якщо під час розгляду справи по суті закон допускає представництво особою, яка не є адвокатом, це правило діє і під час судового контролю за виконанням судового рішення в цій справі. У трудових і малозначних спорах представником за довіреністю може бути особа, яка досягла 18 років і має цивільну процесуальну дієздатність, з урахуванням обмежень, установлених ст. 61 ЦПК України.

Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі об’єднаної палати Касаційного цивільного суду, забезпечуючи єдність судової практики.

У справі, що переглядалася, стягувач оскаржив бездіяльність державного виконавця, який не надіслав йому постанову про закінчення виконавчого провадження. У цьому провадженні виконувалося рішення суду, згідно з яким КП «Київтеплоенерго» було зобов’язане перерахувати вартість опалення квартири стягувача.

Суд першої інстанції задовольнив скаргу. Апеляційний суд за скаргою відділу державної виконавчої служби скасував цю ухвалу й відмовив у задоволенні скарги стягувача. Суд апеляційної інстанції установив, що постанова надіслана виконавцем рекомендованим листом за адресою стягувача, а лист повернувся після закінчення терміну зберігання.

У касаційній скарзі стягувач, зокрема, заперечував право відділу державної виконавчої служби на апеляційне оскарження та повноваження представника, який підписав і подав апеляційну скаргу.

ОП КЦС ВС дійшла таких висновків.

Питання, пов’язані із судовим контролем за виконанням судових рішень, передбачено розд. VII ЦПК України, відповідно до якого скарга на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення подається до суду першої інстанції, що розглянув справу, і такий розгляд не є окремим провадженням в окремій справі. Однак розгляд скарги на дії державного або приватного виконавця має наслідком виконання або невиконання судового рішення як завершальної стадії судового процесу; такий розгляд є комплексом певних процесуальних дій його учасників, а тому підпадає під термін «провадження у справі».

Відповідно до ч. 4 ст. 132-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена (ч. 5 ст. 132-2 Конституції України).

Згідно з ч. 2 ст. 60 ЦПК України під час розгляду спорів, що виникають із трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у ст. 61 цього Кодексу.

Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені документами, зокрема довіреністю фізичної або юридичної особи (п. 1 ч. 1 ст. 62 ЦПК України).

ОП КЦС ВС зазначила, що судовий контроль за виконанням рішення здійснюється в межах справи, у якій це рішення ухвалено. Тому під час розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність виконавця правила представництва визначають з урахуванням категорії справи, рішення в якій виконується. Оскільки рішення про перерахунок вартості опалення ухвалено в малозначній справі про захист прав споживача, представник відділу державної виконавчої служби мав право подати апеляційну скаргу на підставі довіреності.

Об’єднана палата погодилася з висновком апеляційного суду щодо відмови в задоволенні скарги на бездіяльність виконавця. Апеляційний суд установив факт надсилання постанови поштою, а стягувач не обґрунтував, як ненадсилання постанови до електронного кабінету порушило його права.

Аргумент касаційної скарги про те, що апеляційну скаргу подав Печерський ВДВС у м. Києві Центрального МРУМЮ (м. Київ) касаційний суд відхилив, оскільки така можливість для відділу зумовлена особливостями провадження в порядку судового контролю за виконанням судових рішень.

За результатами касаційного перегляду ОП КЦС ВС залишила касаційну скаргу стягувача без задоволення, а постанову апеляційного суду – без змін.

Постанова ОП КЦС ВС від 9 листопада 2026 року у справі № 753/24891/24 (провадження № 61-10128сво25).

Верховний Суд