Рішення виконкому Рівнеради про демонтаж 14 кіосків скасував окружний адміністративний суд. Він визнав, що це відбулося з істотними порушеннями.  Адже під час розгляду питання виконком не повідомив підприємця належним чином про початок адміністративного провадження та не надав йому можливості висловити свою позицію. Водночас право на подальше розміщення споруд у цій судовій справі не визначали.

Із позовом до суду підприємець звернувся, щоб визнати рішення виконкому протиправним і скасувати його. Як розвивалися події та чому суд дійшов такого висновку – розповідаємо далі.

Що передувало рішенню про демонтаж

У січні 2021 року підприємець отримав паспорти прив’язки на розміщення 14 торговельних споруд на вулиці Київській біля супермаркету. У липні того ж року видали дозвіл на їх розміщення. Документи діяли до січня 2026 року.

До закінчення цього строку підприємець звернувся із заявами про продовження паспортів прив’язки. Натомість Управління містобудування та архітектури повернуло заяви на доопрацювання. У листах ішлося, зокрема, про зауваження до графічних матеріалів і необхідність отримати додаткові погодження.

У суді виконком Рівнеради, як відповідач, також посилався на те, що споруди розташовані в охоронних зонах інженерних мереж, а їх розміщення, на думку виконкому, не відповідало вимогам щодо протипожежних відстаней і проїзду пожежної техніки. Ще одним аргументом була відсутність згоди землекористувача – комунального підприємства «Рівненський міський трест зеленого господарства».

Як ухвалили рішення про демонтаж

Пояснюючи послідовність дій перед ухваленням рішення, відповідач зазначав, що працівники Департаменту муніципальної варти складали акти щодо тимчасових споруд і розміщували на них повідомлення про необхідність добровільного демонтажу.

За твердженням відповідача, ці дії супроводжувалися фотофіксацією.

23 березня виконавчий комітет ухвалив рішення «Про звільнення території Рівненської міської територіальної громади від незаконно встановлених тимчасових споруд». До переліку об’єктів, які підлягали демонтажу, включили й 14 споруд підприємця.

Позивач зазначав, що про це рішення йому стало відомо лише 30 березня.

Чому суд визнав процедуру порушеною

Суд встановив, що підприємця не повідомили належним чином про початок адміністративного провадження щодо демонтажу його споруд. Йому також не повідомили про розгляд питання на засіданні виконкому. Представники відповідача не спростували цих обставин.

За Законом України «Про адміністративну процедуру» людина, якої стосується майбутнє рішення органу влади, має право знати про початок провадження, ознайомитися з його матеріалами та надати пояснення й заперечення до ухвалення рішення.

Розміщення на спорудах актів і повідомлень про добровільний демонтаж не замінює належного повідомлення про початок адміністративного провадження. Воно також не забезпечує можливості ознайомитися з матеріалами справи та надати свої пояснення до ухвалення рішення.

Суд дійшов висновку, що ці порушення були істотними, оскільки могли об’єктивно вплинути на результат розгляду питання про демонтаж.

Які обставини виконком мав врахувати

Суд звернув увагу, що перед ухваленням рішення про демонтаж виконком мав повно й об’єктивно дослідити всі обставини, які могли мати значення для вирішення цього питання. Зокрема, врахувати, що підприємець раніше отримав дозвільні документи, вчасно звернувся щодо продовження строку їх дії та намагався усунути зауваження, через які його заяви повернули на доопрацювання.

Позивач наполягав, що споруди не були самовільними: їх розмістили у 2021 році на підставі дозвільних документів, а до завершення строку їх дії він звернувся щодо продовження. Після повернення заяв на доопрацювання підприємець отримав погодження комунальних служб, позитивний висновок ДСНС і подав документи на розгляд архітектурно-містобудівної ради. На його думку, питання продовження документів ще вирішувалося, тому виконком мав урахувати ці обставини перед ухваленням рішення про демонтаж.

Позивач також зазначав, що міська рада під час передачі земельної ділянки в постійне користування комунальному підприємству знала про наявність на ній тимчасових споруд.

Суд наголосив, що орган влади мав оцінити всі важливі обставини в сукупності, зокрема попереднє правомірне розміщення споруд, звернення щодо продовження паспортів прив’язки, отримані погодження та правовий статус земельної ділянки. А рішення виконкому не містило достатнього обґрунтування фактичних і правових підстав демонтажу кожної зі споруд.

Водночас суд не встановлював, що підприємець мав право й надалі розміщувати ці споруди або що отримані ним погодження замінювали паспорти прив’язки. Звернення щодо продовження документів також не подовжувало строку їх дії автоматично. Також суд окремо зазначив, що не розглядав правомірність повернення заяв на доопрацювання та не вирішував питання про право підприємця отримати нові паспорти прив’язки.

Що вирішив суд

Рівненський окружний адміністративний суд повністю задовольнив позов підприємця. Визнав протиправним і скасував рішення виконкому Рівнеради.

Орган місцевого самоврядування має підстави розглядати питання про демонтаж тимчасових споруд, але зобов’язаний дотриматися встановленої законом процедури. Зокрема, не порушувати право громадянина бути повідомленим та заслуханим.

Таким чином, визнавши рішення виконкому протиправним і скасувавши його, суд не підтвердив право підприємця на подальше розміщення та експлуатацію тимчасових споруд. У цій справі суд перевіряв дотримання процедури, за якою виконком ухвалив рішення про демонтаж від 23 березня 2026 року. Чи мають споруди законні підстави для подальшого розміщення - не встановлював. Також не вирішував питання про продовження строку дії паспортів прив’язки або отримання нових.

Рішення у цій справі ще не набуло законної сили й може бути оскаржене відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Рівненський окружний адміністративний суд