Сільська рада надала дозвіл на розроблення проєктів землеустрою щодо чотирьох земельних ділянок лісогосподарського призначення загальною орієнтовною площею 17,6 га. Однак ці землі належать до державної власності, а розпоряджатися ними уповноважена обласна державна адміністрація. Рівненський окружний адміністративний суд визнав рішення сільради протиправним і скасував його в цій частині.

Що стало приводом для звернення до суду

У червні 2026 року сільська рада надала дозвіл на розроблення проєктів землеустрою щодо чотирьох земельних ділянок лісогосподарського призначення орієнтовною загальною площею 17,6 га. Вони розташовані за межами населених пунктів громади. Державне лісогосподарське підприємство використовувало ці ділянки для ведення лісового господарства. Втім, сільська рада вирішила розпочати процедуру оформлення документації щодо їх відведення, хоча не мала повноважень розпоряджатися такими землями.

Окружна прокуратура звернулася до суду в інтересах держави з проханням визнати протиправним і скасувати рішення сільської ради в частині, що стосувалася цих чотирьох ділянок.

Як суд установив, що це державні лісові землі

При розгляді справи суд перевірив документи, які підтверджували походження та призначення спірних земельних ділянок. Зокрема, дослідив матеріали лісгоспу за 2020 рік, інформацію Поліського лісового офісу ДП «Ліси України» та картографічні матеріали.

За цими документами, координати чотирьох ділянок збігалися з межами лісових кварталів лісництва. Суд також врахував супутникові знімки Google Earth та інформацію, надану сільською радою й органами Держгеокадастру, які підтверджували, що землі розташовані за межами населених пунктів.

Додатково матеріали справи містили відомості про вік лісових насаджень на цих ділянках – в межах 25-60 років.

Сукупність досліджених доказів дала суду підстави встановити, що спірні землі належать до земель лісогосподарського призначення державної власності.

Чому сільська рада не мала повноважень

Ключове значення для вирішення справи мав правовий статус цих земель. За Земельним кодексом України, землі лісогосподарського призначення державної власності, розташовані за межами населених пунктів, не перейшли у комунальну власність територіальних громад і залишилися у власності держави.

Розпоряджатися такими землями уповноважена облдержадміністрація. Це випливає зі статті 122 Земельного кодексу України та статті 31 Лісового кодексу України. Натомість повноваження сільської ради щодо розпорядження землею поширюються на ділянки комунальної власності в межах, визначених законом.

Суд окремо звернув увагу, що дозвіл на розроблення проєкту землеустрою – не просто формальність. Це один з етапів процедури формування земельної ділянки та подальшого оформлення прав на неї. Тому надати такий дозвіл може лише орган, який має повноваження розпоряджатися відповідною землею. Оскільки спірні ділянки залишалися у державній власності, сільська рада не мала права ухвалювати таке рішення.

Яке рішення ухвалив суд

Рівненський окружний адміністративний суд задовольнив позов прокуратури повністю – визнав протиправним і скасував рішення сільської ради в частині надання дозволу на розроблення проєктів землеустрою щодо чотирьох спірних земельних ділянок.

Йшлося саме про відсутність у сільської ради повноважень розпоряджатися державними лісовими землями, а не про фактичне вилучення чи повернення ділянок державі – вони й надалі залишалися в державній власності.

Рішення у цій справі ще не набуло законної сили й може бути оскаржене відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Рівненський окружний адміністративний суд