Херсонський апеляційний суд переглянув заочне рішення 2005 року про стягнення аліментів із біологічної матері на утримання дитини.

Матір позбавили батьківських прав, після чого дитині призначили опікуна. Оскільки матеріальної допомоги на її утримання мати не надавала, суд стягнув із неї аліменти до досягнення дитиною повноліття.

Оскаржуючи рішення у 2026 році, відповідачка зазначала, що не була повідомлена про розгляд справи, відмовилася від дитини в медичному закладі, а у 2008 році дитину усиновила її опікунка. На думку скаржниці, усиновлення припинило її обов’язок сплачувати аліменти.

Апеляційний суд наголосив, що за статтею 180 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Частини друга і третя статті 166 СК України прямо передбачають, що позбавлення батьківських прав не звільняє особу від обов’язку утримувати дитину.

Відмова матері від дитини в медичному закладі та реєстрація народження за заявою працівника цього закладу також не припиняють її обов’язку щодо утримання. Такий висновок відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 21 квітня 2021 року у справі №2-3897/10.

Колегія суддів установила, що на момент ухвалення рішення про стягнення аліментів у грудні 2005 року відповідачка залишалася матір’ю дитини, а сама дитина перебувала під опікою та ще не була усиновлена.

За статтею 225 СК України усиновлення вважається здійсненим із дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Тому особисті й майнові права та обов’язки між біологічною матір’ю і дитиною припинилися лише після усиновлення у 2008 році – вже після ухвалення рішення про стягнення аліментів.

Апеляційний суд залишив скаргу без задоволення, а заочне рішення – без змін. Водночас суд зазначив, що відповідачка має право звернутися з окремим позовом про звільнення від сплати заборгованості та аліментів за наявності передбачених законом підстав.

Справа №2-9098/05

Херсонський апеляційний суд