Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вкотре став майданчиком для фахового діалогу суддів, представників органів державної влади та бізнесу. Цього разу під час робочої наради судді Верховного Суду, представники Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку, Міністерства економіки та довкілля України, Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України, державних компаній, а також представники бізнесу й експертного середовища обговорили актуальні питання правореалізації і правозастосування окремих положень законодавства у сфері управління об’єктами державної власності та публічних закупівель.

У фокусі були два питання:

• застосування приписів п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» від 22 грудня 2015 року № 922-VIII у редакції Закону України № 4888-IX від 27 травня 2026 року та припису п. 7 розд. XIV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» від 27 травня 2026 року № 4888-IX, зокрема положень щодо збільшення ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю в межах встановленого 10-відсоткового порогу, у відносинах, що виникли як після, так і до набрання чинності Законом № 4888-IX;
• застосування припису ч. 8 ст. 3 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» від 18 січня 2018 року № 2269-VIII, зокрема у випадках формування та збільшення статутного капіталу господарського товариства за рахунок об’єктів права державної власності.

Розпочинаючи обговорення, голова КГС ВС Лариса Рогач наголосила на важливості професійної комунікації для того, щоб судове тлумачення законодавства було максимально зрозумілим і враховувало практичні аспекти його застосування. Вона зауважила, що такий формат не передбачає обговорення справ, які перебувають на розгляді, чи можливого вирішення конкретних спорів. Натомість важливим є обговорення учасниками бачення законодавця щодо змісту законодавчих змін та практичні питання, з якими стикаються учасники відповідних правовідносин. Такий формат комунікації вже став частиною практики КГС ВС: раніше на цьому майданчику обговорювали проблемні питання державної реєстрації, земельного кадастру, відносин власності й застосування антимонопольного законодавства та інше.

Саме на практичному вимірі законодавчих змін зосередився заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку Олексій Мовчан. Він зазначив, що для законодавця важливо не лише ухвалити закон, а й розуміти, як він працює на практиці. За його словами, бачення законодавця, тлумачення юристів і практичне застосування нормативних положень можуть відрізнятися, тому такий діалог набуває особливого значення в умовах подальших реформ та європейської інтеграції України.

Необхідність такої взаємодії відзначила й заступник Міністра економіки та довкілля України Анна Артеменко. Вона наголосила на важливості комунікації законодавчої, виконавчої та судової влади в питаннях, пов’язаних із публічною політикою та використанням публічних коштів. На її думку, це має значення і для якості нормотворення, адже наявність у законодавстві «сірих зон» фактично переносить вирішення неврегульованих питань у площину судового тлумачення. 

Заступник Міністра юстиції України Людмила Кравченко зосередилася на проблематиці ретроспективного застосування нового законодавчого регулювання до правовідносин, які виникли раніше, та ініційованих Мін’юстом застереженнях щодо можливості такого застосування норм Закону. Також ішлося про необхідність зберігати баланс між можливістю реагувати на об’єктивні ринкові коливання та метою законодавства про публічні закупівлі – забезпеченням прозорого використання публічних коштів і недопущенням спотворення результатів закупівлі.

Представники бізнесу в межах обговорюваних питань окреслили практичні проблеми, які виникають при зміні ціни в договорах про закупівлю в умовах суттєвих ринкових коливань. Ішлося, зокрема, про застосування 10-відсоткового обмеження, належне підтвердження коливання ринкової ціни, пропорційність її зміни та особливості формульного ціноутворення. Також говорили про необхідність своєчасного доведення сформованої касаційним судом позиції до судів попередніх інстанцій. 

Секретар судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності КГС ВС Юрій Чумак зазначив, що чим чіткішим і зрозумілішим є законодавче регулювання, тим простіше забезпечити його застосування судами. На його переконання, нова редакція відповідної норми є зрозумілішою, однак складним для правозастосування залишається питання її ретроактивної дії.

Окремо суддя зупинився на доказуванні коливання ціни товару на ринку. Навіть за можливості неодноразової зміни ціни необхідно підтвердити саме ринкове коливання та пропорційність зміни договірної ціни. У цьому контексті Юрій Чумак порушив питання про можливість визначення більш чітких та об’єктивних індикаторів такого коливання.

Суддя Великої Палати Верховного Суду Олександр Банасько звернув увагу на особливості зміни цін при публічних закупівлях, зазначивши про стабільність судової практики щодо сформованого підходу про неможливість збільшення ціни договору більше ніж на 10 % від ціни, визначеної при укладенні договору. У цьому контексті він навів правовий висновок Великої Палати ВС, викладений у постанові від 21 листопада 2025 року у справі № 920/19/24 (провадження № 12-16гс25) щодо застосування п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» в попередніх редакціях цього Закону. ВП ВС вказала, що загальне збільшення ціни за одиницю товару при послідовних змінах договору не може перевищувати 10 % від ціни, визначеної в договорі про закупівлю, зокрема щодо бензину, дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Також суддя наголосив на спеціальному регулюванні публічних закупівель у період воєнного стану, встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», а також на висновку КГС ВС від 22 липня 2026 року у справі № 922/3937/25 щодо застосування зазначеної вище постанови під час воєнного стану при проведенні публічних закупівель.

Секретар Великої Палати Верховного Суду Сергій Погрібний звернув увагу на роль суду при вирішенні конкретного спору. Він наголосив, що ВП ВС формує правові висновки під час розгляду конкретних справ, а не створює нове законодавче регулювання. Суддя також говорив про значення телеологічного тлумачення законодавства та зауважив, що Верховний Суд не наділений правом законодавчої ініціативи. Водночас він звернув увагу на можливість надання методологічної допомоги у випадках, коли вже сформовані правові позиції не знаходять належного застосування.

У межах другого питання учасники обговорили зміни в законодавчому регулюванні правового статусу майна після його внесення до статутного капіталу товариства, 100 % акцій якого належать державі.

Олексій Мовчан зазначив, що відповідні законодавчі новели є частиною ширшого реформування системи управління державною власністю, яке відбувається, зокрема, в контексті євроінтеграційних процесів. Учасники обговорили мету таких змін та закладені законодавцем підходи до визначення правового режиму державного майна, що передається господарським товариствам.

Представники органів, уповноважених державою у сфері управління державним майном, окреслили спільне бачення логіки нового законодавчого регулювання. Заступник Міністра економіки та довкілля України Дарія Марчак і заступник Голови Фонду державного майна України Ганна Матис звернули увагу, що нові підходи передбачають розмежування правового режиму майна залежно від можливості його приватизації.

Зокрема, майно, яке не підлягає приватизації, не може бути внесене до статутного капіталу й може передаватися на праві узуфрукту. Натомість щодо майна, яке може бути приватизоване та вноситься державою до статутного капіталу господарського товариства, законодавчі зміни спрямовані на закріплення підходу, за яким право власності на таке майно набуває товариство, а держава натомість володіє корпоративними правами — акціями або частками.

Представники Мінекономіки та Фонду державного майна України також наголосили на економічній логіці такого підходу: передання майна до статутного капіталу товариства не означає зменшення сукупної вартості активів держави, оскільки відповідне майно формує вартість товариства, корпоративні права в якому належать державі. Подальше розпорядження таким майном здійснюється відповідно до механізмів корпоративного управління.

До обговорення практичних аспектів застосування нового регулювання долучилися представники АТ «Укрпошта» та АТ «Укрзалізниця», які окреслили питання, що виникають у зв’язку з визначенням правового статусу й управлінням майном, переданим до статутного капіталу товариств.

Юрій Чумак звернув увагу на ще один аспект цієї проблематики — представництво прокурором інтересів держави. Він зауважив, що прокурор, звертаючись із позовом, має обґрунтувати наявність порушення таких інтересів і підстави для представництва.

У цьому контексті суддя порушив питання, як має оцінюватися наявність порушення інтересів держави, якщо законодавець та уповноважені державні органи виходять із того, що передання відповідного майна до статутного капіталу товариства не порушує таких інтересів. На його думку, ця проблематика могла б стати предметом окремого професійного обговорення за участю відповідних державних органів і прокуратури. Водночас Юрій Чумак звернув увагу, що питання ретроактивної дії законодавчих положень залишається складним для правозастосування і в цьому блоці дискусії.

Завершуючи нараду, Лариса Рогач подякувала учасникам за фахову дискусію та відкритий обмін позиціями.

До наради також долучилися суддя ВП ВС Анатолій Ємець, секретар судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС Олег Васьковський, секретар судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів КГС ВС Олександр Баранець і суддя ВС у КГС Ірина Кондратова.

Верховний Суд