Необхідність звернення до суду для встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території створює для громадян додаткові бар’єри порівняно із загальним порядком державної реєстрації таких фактів. На це звернув увагу суддя Великої Палати Верховного Суду Максим Тітов під час круглого столу, приуроченого до 65-ї річниці ухвалення Конвенції про скорочення безгромадянства 1961 року.

Захід, організований Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим спільно з Представництвом Управління Верховного комісара ООН у справах біженців в Україні, був присвячений питанням запобігання безгромадянству, доступу до громадянства та документування в умовах війни й тимчасової окупації.

Доповідач зазначив, що за загальним правилом для державної реєстрації народження або смерті достатньо звернутися до органів державної реєстрації актів цивільного стану й надати відповідні медичні документи. Натомість якщо народження або смерть відбулися на тимчасово окупованій території, відповідний юридичний факт має бути встановлений судом.

Суддя зауважив, що документи, видані окупаційними органами, не мають юридичної сили в Україні. Водночас під час встановлення факту народження чи смерті суд може враховувати відомості, які містяться в таких документах. При цьому відповідні справи розглядаються без проведення експертиз, а встановлення юридичного факту по суті ґрунтується на інформації з наданих медичних документів.

На переконання спікера, такі відомості могли б брати до уваги безпосередньо органи державної реєстрації актів цивільного стану. Це дало б змогу спростити процедуру реєстрації народження і смерті на тимчасово окупованих територіях та усунути нерівність у доступі громадян до відповідної адміністративної процедури.

У цьому контексті суддя висловив думку про доцільність ініціювання відповідних змін до законодавства України.

Верховний Суд