Днем вручення судового рішення в електронній формі є дата його доставки до електронного кабінету особи в системі ЄСІТС. Якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів із цієї дати, заявник має право на поновлення строку на оскарження. Вимога суду надати додаткові докази отримання рішення за наявності в матеріалах справи картки руху документа чи довідки з автоматично зафіксованою датою доставки є проявом надмірного формалізму, що обмежує право на судовий захист.

Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду.

У справі, що переглядалася, банк звернувся з позовом до позичальника про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заочним рішенням суду першої інстанції, ухваленим 22 грудня 2025 року, позовні вимоги було задоволено частково.

Позивач подав апеляційну скаргу через підсистему «Електронний суд» і просив поновити строк на апеляційне оскарження, зазначивши, що повний текст рішення суду першої інстанції отримав 1 січня 2026 року.

Апеляційний суд залишив апеляційну скаргу без руху і зауважив, що заявник не надав доказів отримання судового рішення саме цієї дати, а в матеріалах справи такі докази також відсутні. Згодом апеляційний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження, оскільки позивач не подав окремої заяви з доводами та доказами отримання рішення. Такі дії заявника суд розцінив як зловживання процесуальними правами та втрату інтересу до справи.

КЦС ВС скасував ухвалу апеляційного суду і передав справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, зробивши такі правові висновки.

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Право на ефективний судовий захист передбачає, що сторони цивільного судочинства повинні мати змогу реалізувати право подати апеляцію з того моменту, коли вони фактично поінформовані про самі судові рішення, що можуть порушувати їх законні права чи інтереси.

Процесуальне законодавство передбачає два способи надсилання судового рішення: рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі – через підсистему «Електронний кабінет», у тому числі шляхом надсилання листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС.

Суд касаційної інстанції зазначив, що відповідно до ч. 5 ст. 272 ЦПК України копія судового рішення надсилається учаснику справи, зокрема, в електронній формі. Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення його копії до електронного кабінету особи.

КЦС ВС звернув увагу на те, що в матеріалах справи містилася картка руху документа в підсистемі «Електронний суд», з якої видно, що повний текст заочного рішення доставлено до електронного кабінету позивача 30 грудня 2025 року о 12:10. Тому саме ця дата є днем вручення судового рішення в розумінні п. 2 ч. 6 ст. 272 ЦПК України. Апеляційну скаргу позивач подав 28 січня 2026 року, тобто протягом тридцяти днів із дня вручення рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів із дня вручення йому повного рішення суду.

Отже, позивач мав право на поновлення строку на апеляційне оскарження, а вимагання від нього додаткових доказів отримання рішення за наявності в матеріалах справи об’єктивних відомостей про його доставлення до електронного кабінету є проявом надмірного формалізму.

Верховний Суд наголосив, що застосування процесуальних норм має забезпечувати реальну можливість реалізації права на апеляційне оскарження та не перетворювати процесуальні вимоги на перешкоду доступу до суду. Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.

Постанова Верховного Суду від 12 серпня 2026 року у справі № 199/13500/25 (провадження № 61-6741св26) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/139146645.

Верховний Суд