Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Альберт Єзеров і суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Дмитро Гудима взяли участь у роботі ХІV Літньої школи «Верховенство права і конституціоналізм», присвяченої питанням функціонування конституційної демократії в умовах війни, соціального захисту та захисту прав військовослужбовців.

Серед викладачів Літньої школи були також судді Конституційного Суду України, представники ЄСПЛ, експерти міжнародних організацій, судді іноземних конституційних судів, провідні вітчизняні та іноземні науковці, юристи-практики.

Навчальна програма охоплювала такі тематичні напрями:

• витоки конституційної демократії та ідея правосуддя;
• принцип соціальної держави та соціальні права;
• людська гідність і гендерний вимір соціальних прав;
• людські права та права військовослужбовців;
• цифровізація, когнітивні війни і конституційна юстиція;
• верховенство права та соціальні права.

Суддя ВС у КАС Альберт Єзеров прочитав лекцію «Застосування Конституції при здійсненні правосуддя».

Спікер звернув увагу на феномен Конституції як системи базових цінностей, покликаних обмежувати свавілля публічної влади заради гарантування прав людини. Під час застосування норм права, зокрема конституційних, суди забезпечують живий зв'язок між соціальними відносинами та юридичними нормами.

Згідно зі ст. 8 Конституції України її норми мають характер прямої дії. Це гарантує кожному право на звернення до суду для захисту своїх прав і свобод безпосередньо на підставі Основного Закону.

Лектор навів основні випадки прямої дії конституційних норм:

• відсутність відповідного нормативно-правового акта чи норми законодавства;
• проблема дії неякісного закону чи окремого припису закону неналежної якості;
• наявність колізії законодавчих приписів.

Доповідач також звернув увагу на критерії застосування прямої дії Конституції судом:

• визначення неконституційності акта не є метою суду під час вирішення справи;
• невідповідність акта конституційним приписам має бути очевидною;
• наявність норми Конституції, яка регулює відповідні відносини з чіткою диспозицією (або наявність юридичної позиції Конституційного Суду України щодо цієї норми).

У межах лекції суддя проаналізував актуальну практику Верховного Суду щодо застосування норм Конституції України.

Окрему увагу було приділено питанню перегляду судових рішень за виключними обставинами. Зокрема, підставами для такого перегляду є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом під час вирішення справи, за умови, що судове рішення ще не виконане.

Також доповідач детально зупинився на наслідках визнання законів неконституційними.

Із презентацією Альберта Єзерова можна ознайомитися за посиланням: https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/prezent2026/Prezent_Zastos_Konst_zdiisn_pravos.pdf .

Крім того, Альберт Єзеров виступив із лекцією на тему «Розвиток доктрини посиленого соціального захисту військовослужбовців при здійсненні правосуддя».

Суддя розповів, що в основу доктрини покладено ключове Рішення Конституційного Суду України від 6 квітня 2022 року № 1-р(ІІ)/2022 про посилений соціальний захист військовослужбовців. Як відзначив спікер, ВС виступає ефективним провідником цієї конституційної доктрини. Зокрема, юридична позиція КСУ перетворилася з інструменту вирішення конкретної справи на загальний конституційний принцип прямої дії.

ВС застосовує доктрину системно: від процесуальних гарантій (ч. 4 ст. 7 КАС України) до глибокого матеріально-правового наповнення поняття «посилений соціальний захист». Важливою тенденцією є розширення сфери її дії за межі первісного контексту – на питання пенсійного забезпечення, статусу ветеранів війни та обчислення строків звернення до суду. Судова практика демонструє єдність підходів на всіх рівнях: від колегій і судової палати із захисту соціальних прав до Великої Палати ВС.

Детальніше – у презентації Альберта Єзерова за посиланням: https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/prezent2026/Prezent_Doktr_posul_sotc_zahust.pdf .

Суддя ВС у КЦС Дмитро Гудима виступив з доповіддю на тему «Деякі аспекти застосування Конституції України у практиці Верховного Суду (у світлі захисту соціальних прав і прав військовослужбовців)».

Спершу доповідач окреслив такі процесуальні проблеми у взаємодії Верховного Суду та Конституційного Суду України, як:

- «конкуренція» повноважень КСУ та загальних судів щодо оцінки конституційності норм певних актів (такі повноваження КСУ стосуються переліку актів, які він може оцінити на предмет конституційності, тоді як відповідні повноваження загальних судів не мають такого обмеження);

- тлумачення норм поточного законодавства та Конституції України в діяльності ВС і КСУ (оцінюючи конституційність певних актів, КСУ інтерпретує норми як Конституції України, так і відповідних актів законодавства);

- неефективний механізм виконання рішень КСУ (під час розгляду справ загальними судами та у спеціальній процедурі перегляду судових рішень за виключними обставинами);

- межі аргументації конституційних скарг і їх розгляду (доводи таких скарг не мають виходити за межі доводів, заявлених у загальних судах, а доводи КСУ – за межі доводів конституційних скарг).

Говорячи про кроки КСУ щодо подолання окремих вад у такій взаємодії, суддя звернув увагу на Рішення Суду від 22 червня 2022 року № 6-р(II)/2022 (справа № 3-188/2020(455/20)). У цьому Рішенні наголошено, що забезпечення сталості та єдності судової практики є основоположною функцією Верховного Суду, яку не може здійснювати інший орган державної влади, зокрема Конституційний Суд України (абз. 4 п. 8 мотивувальної частини Рішення).

З метою усунення певних проблем у взаємодії ВС із КСУ КЦС ВС у постанові від 17 січня 2025 року у справі № 343/1869/23 і № 616/458/21 вказав, що згідно з вимогами ч. 6 ст. 10 ЦПК України суд не застосовує закон чи інший правовий акт, який суперечить Конституції України, а застосовує її норми як норми прямої дії незалежно від наявності (відсутності) рішення КСУ щодо неконституційності такого закону чи іншого правового акта, стадії розгляду справи та моменту виникнення спірних правовідносин.

Дмитро Гудима зауважив, що в умовах повномасштабної війни значно загострилися проблеми розгляду сімейних спорів за участю військовослужбовців про: розірвання шлюбу, стягнення аліментів на дитину, позбавлення батьківських прав, визначення місця проживання дитини тощо.

Зокрема, постало питання про те, чи суперечить п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України приписам статей 8, 51 та 55 Конституції України. Для ілюстрації лектор проаналізував практику застосування цієї норми ЦПК України у «дитячих справах», звернувши увагу на такі судові рішення:

• постанову КЦС ВС від 13 березня 2025 року у справі № 557/1226/23 (застосування ВС всупереч припису ЦПК України норми міжнародного договору про обов’язок держави дбати про якнайкраще забезпечення інтересів дитини);
• постанову ВП ВС від 12 листопада 2025 року у справі № 754/947/22 (воля військовослужбовця як критерій для застосування припису ЦПК України, зокрема всупереч принципу якнайкращого забезпечення інтересів дитини);
• постанову КЦС ВС від 30 червня 2026 року у справі № 699/1569/25 (неконституційність припису ЦПКУкраїни, який непропорційно обмежує конституційне право дитини на утримання). За наслідками розгляду цієї справи колегія суддів внесла на розгляд Пленуму ВС проєкт конституційного подання щодо конституційності п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України у справах про стягнення аліментів на дитину, збільшення їхнього розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення.

Крім того, суддя надав практичні рекомендації та провів заняття з написання юридичних текстів.

Із презентацією Дмитра Гудими можна ознайомитися за посиланням: https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/prezent2026/Prezent_Zastos_Konst_prakt_VS.pdf .

Захід організовано в межах проєкту Програми підтримки ОБСЄ для України спільно з Конституційним Судом України.

Верховний Суд