До суду з позовом до колишньої дружини звернувся житель Хмельниччини – просив стягнути з неї на своє утримання 7 000 грн щомісячно.

Чоловік пояснив, що подружжя розлучилося торік за рішенням суду після 27 років шлюбу. Наразі він отримує 2361 грн соціальної допомоги як особа з інвалідністю першої групи, встановленої у 2020 році довічно. За його словами, цих коштів недостатньо для покриття витрат на житлово-побутові потреби, харчування, лікування. Тоді як колишня дружина, вважав, має можливість надавати йому матеріальну допомогу.

Городоцький районний суд Хмельницької області у задоволенні позову відмовив. Виходив з того, що позивач не довів своєї потреби в матеріальній допомозі на утримання від колишньої дружини та її можливості таку допомогу надавати. Крім того, суд врахував негідну поведінку чоловіка у сімейних відносинах.

Позивач оскаржив це рішення до апеляційного суду. Зазначив, що його єдиний дохід – державна допомога, якої ледь вистачає на базові потреби. На його думку, позаяк колишня дружина – працездатна особа, то відсутність у неї доходів, крім орендної плати, не звільняє її від обов`язку підтримувати повністю непрацездатного чоловіка.

На переконання скаржника, конфлікт із тещею не може вважатися негідною поведінкою у шлюбних відносинах у розумінні сімейного права. Тому просив скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити його позов.

Апеляційний суд відхилив аргументи апелянта й погодився з висновком місцевого суду про відсутність підстав для стягнення аліментів.

Колегія суддів звернула увагу, що за Сімейним кодексом України право на аліменти має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може її надавати. Розірвання шлюбу не припиняє права особи на утримання, яке виникло у неї за час шлюбу. При цьому не має права на аліменти той із подружжя, хто негідно поводився у шлюбних відносинах.

Апеляційний суд зауважив на вирок суду, яким позивача визнано винним в умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень матері дружини, з якою він на той час проживав однією сім’єю та був пов’язаний спільним побутом.

За вироком, під час суперечки чоловік вдарив тещу дерев’яною палицею в область спини та голови. Потерпіла є особою похилого віку, має інвалідність ІІІ групи та відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» є особою, яка постраждала від домашнього насильства.

Також суд встановив, що крім державної допомоги позивач отримує дохід від передачі в оренду земельної ділянки.

З повним текстом постанови апеляційного суду в справі № 672/1466/25 можна ознайомитися у ЄДРСР.