Такого висновку дійшла Третя судова палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи № 583/2187/24.

У цьому кримінальному провадженні суди попередніх інстанцій визнали винуватим і засудили військовослужбовця за ч. 1 ст. 115 КК України, частково задовольнили цивільний позов потерпілої, стягнули відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, вчиненим засудженим у період перебування на військовій службі, у розмірі 200 000 грн; із Державного бюджету України – 200 000 грн. У касаційній скарзі представник третьої особи – Державної казначейської служби України – вважав, що суд першої інстанції під час вирішення цивільного позову безпідставно застосував норми статей 1173, 1174 ЦК України, оскільки в цій справі на підставі приписів ст. 1172 ЦК України необхідно відшкодувати моральну шкоду саме за рахунок військової частини, де засуджений проходив військову службу.

Оцінюючи зазначені касаційні вимоги, Третя судова палата ККС ВС вказала, що тлумачення норми ч. 1 ст. 1172 ЦК України свідчить, що у випадках, коли заподіювач шкоди перебуває з юридичною або фізичною особою в трудових відносинах або у відносинах служби і спричинив відповідну шкоду під час виконання своїх трудових (службових) обов’язків, відповідальність покладається на юридичну або фізичну особу, з якою він перебував у таких відносинах.

Отже, норма ч. 1 ст. 1172 ЦК України не передбачає покладення на державу обов’язку з відшкодування шкоди, завданої працівником (службовцем) під час виконання своїх трудових (службових) обов’язків, а також не передбачає підстави для стягнення відшкодування безпосередньо з Державного бюджету України.

Постанова Третьої судової палати ККС ВС від 27 липня 2026 року у справі № 583/2187/24 (провадження № 51-310кмп25) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/138716462. 

Верховний Суд