Верховний Суд підготував огляд практики Європейського суду з прав людини за рішеннями, ухваленими в травні 2026 року – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_ESPL_05_2026.pdf.

У цьому огляді, зокрема, відображено низку рішень ЄСПЛ щодо дотримання Державами-учасницями вимог, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

У справі Miladze v. Georgia йдеться про притягнення заявника до адміністративної відповідальності за опубліковане у TikTok відео, в якому він критикував нову транспортну політику Тбілісі. Відео містило грубу нецензурну лексику та особисті образи, спрямовані проти мера міста та працівників поліції. Національні суди визнали заявника винним у порушенні громадського порядку за Кодексом про адміністративні правопорушення з накладенням штрафу. Суди вважали, що оскільки соціальні мережі відіграють важливу роль у суспільному житті, то вони мають розглядатися як «простір, де може порушуватися громадський порядок», і виснували, що нецензурна лексика заявника становила безпідставну образу конкретних державних посадових осіб, не сприяючи при цьому жодній публічній дискусії, і тому не підпадала під захист ст. 10 Конвенції.

 ЄСПЛ зауважив, що значна частина відео складалася зі словесної агресії без жодної інформаційної цінності, а ст. 10 Конвенції не захищає від безпідставних особистих образ. Крім того, швидкість поширення відео на платформі TikTok, орієнтованій на неповнолітніх, посилили його негативний вплив висловлювань заявника. З огляду на те, що національні суди провели структурований аналіз балансу інтересів, а призначене покарання обмежилося мінімальним штрафом, ЄСПЛ дійшов висновку, що втручання було пропорційним і необхідним у демократичному суспільстві. За цих обставин ЄСПЛ встановив відсутність порушення ст. 10 Конвенції.

Справа Idris Akhundov v. Azerbaijan стосувалася припинення виплати заявнику, колишньому офіцеру поліції, пенсії за віком. Виплати було припинено за ініціативою Міністерства внутрішніх справ Азербайджану через те, що заявнику нібито було надано політичний притулок у Німеччині. Національні суди підтримали це рішення, вказавши, що особа не може користуватися системами соціального захисту двох держав одночасно.

ЄСПЛ виснував, що припинення виплат становило втручання у право заявника на мирне володіння майном. Ключовим стало питання щодо законності такого втручання. Суд зазначив, що першою та найважливішою вимогою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є наявність підстави в національному законодавстві, однак ані національні суди, ані Уряд не навели жодної норми національного законодавства, яка б могла бути правовою підставою для припинення виплати пенсії. За цих обставин Суд дійшов висновку, що втручання не відповідало принципу «законності», і констатував порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

Нагадуємо, що з усіма оглядами практики ЄСПЛ, які підготував Верховний Суд, можна ознайомитися за посиланням: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pokazniki-diyalnosti/analiz/. 

Верховний Суд