Провадження у справі не підлягає зупиненню з підстави оскарження в іншому судовому провадженні нормативно-правового акта, який підлягає застосуванню у спірних правовідносинах, оскільки суд наділений повноваженнями самостійно оцінити його відповідність актам вищої юридичної сили.

Якщо під час розгляду спору суд дійде висновку, що нормативно-правовий акт не відповідає Конституції чи закону України, він зобов'язаний застосувати акт вищої юридичної сили незалежно від того, чи є такий нормативний акт предметом оскарження в іншій судовій справі. Сам факт розгляду іншої справи про законність нормативно-правового акта не свідчить про об'єктивну неможливість розгляду спору та не є самостійною підставою для зупинення провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України.

Такий висновок зробив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду.

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив визнати протиправними дії щодо застосування з 1 січня 2025 року обмежень розміру його пенсії, передбачених статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2025 року № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», а також зобов'язати відповідача здійснювати виплату пенсії без застосування обмежень і понижуючих коефіцієнтів. Рішенням суду першої інстанції позов задоволено. Під час апеляційного розгляду справи відповідач заявив клопотання про зупинення провадження до набрання законної сили судовим рішенням у справі, предметом якої було оскарження положень зазначеної постанови. Суд апеляційної інстанції клопотання задовольнив і зупинив провадження у справі.

КАС ВС задовольнив касаційну скаргу, скасував ухвалу суду апеляційної інстанції та направив справу для продовження розгляду.

Верховний Суд зазначив, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України зупинення провадження допускається лише за наявності об'єктивної неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи. Водночас суд не вправі зупиняти провадження, якщо зібрані докази дозволяють встановити й оцінити всі обставини, необхідні для вирішення спору. Крім того, за змістом частин 1–3 ст. 7 КАС України суд зобов'язаний застосовувати акт вищої юридичної сили в разі невідповідності підзаконного нормативно-правового акта Конституції чи закону України.

З огляду на це колегія суддів дійшла висновку, що розгляд справи є об’єктивно можливим без її зупинення, оскільки у випадку встановлення невідповідності положень постанови КМУ № 1 нормам Конституції та законів України суд вправі не застосовувати цю постанову навіть за умови її чинності. Отже, відсутні правові підстави для зупинення провадження до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі щодо оскарження зазначеного нормативно-правового акта.

Постанова КАС ВС від 15 липня 2025 року у справі № 160/6306/25 (адміністративне провадження № К/990/21687/25) – http://reyestr.court.gov.ua/Review/128864533.

Верховний Суд