Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
30 червня 2026 року у Верховному Суді відбулося Друге засідання Підкомітету Парламентського комітету асоціації «Україна – ЄС» з питань вступу України до Європейського Союзу, на якому йшлося про особливості функціонування судової системи України в період повномасштабної війни, розв’язаної рф, і подальші заходи в розвитку судочинства з урахуванням відкриття першого переговорного кластеру «Основи процесу вступу до ЄС».
Під час засідання члени Європейського парламенту, представники Секретаріату Європарламенту, Верховної Ради України, органів суддівського врядування, міжнародні експерти й судді Верховного Суду обговорили прогрес України в реалізації заходів, передбачених переговорним розділом 23 «Судова влада та основоположні права», стан виконання Дорожньої карти з питань верховенства права, особливості роботи українських судів в умовах війни, а також результати реформ у контексті євроінтеграції.
Відкриваючи обговорення, Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко від імені всієї судової спільноти України висловив вдячність представникам Європейського парламенту за послідовну підтримку нашої держави в боротьбі за власну незалежність і європейське майбутнє.
Він зазначив, що в умовах повномасштабної війни рф проти України національні суди проявили надзвичайну стійкість, продовживши здійснювати правосуддя в таких складних умовах. Сьогодні спектр діяльності українських судів доволі широкий: розгляд справ щодо воєнних злочинів (за даними Офісу Генерального прокурора, станом на кінець червня 2026 року зареєстровано понад 239 тис. воєнних злочинів), злочинів проти основ національної безпеки України, корупційних правопорушень; вирішення питань, пов’язаних із внутрішнім переміщенням осіб, відшкодуванням шкоди, завданої внаслідок війни, соціальним захистом громадян у спорах із державою, тощо.
«Ми усвідомлюємо, що наші зусилля матимуть гідний результат лише за умови дотримання європейських стандартів, тож Україна вже багато років тому обрала євроінтеграційний шлях розвитку», – акцентував Голова ВС. Так, у липні цього року минає 29 років від дня ратифікації Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Національна судова система продовжує співпрацю з Європейським судом з прав людини, зокрема українські суди застосовують його позиції в своїх рішеннях, формуючи відповідну судову практику на національному рівні. Водночас триває робота з аналізу практики і Суду справедливості Європейського Союзу.
Вступ до великої європейської сім’ї лишається особливо актуальним для України, адже цей крок визначатиме післявоєнну відбудову України та її розвиток як демократичної правової держави, додав Станіслав Кравченко. І Верховний Суд продовжує активно діяти, забезпечуючи у співпраці з національним парламентом виконання євроінтеграційних вимог, передбачених, зокрема, Дорожньою картою з питань верховенства права.
За словами Станіслава Кравченка, нині пріоритетними напрямами для національної правової системи в контексті наближення до стандартів ЄС є:
Член Європарламенту, співголова Парламентського комітету асоціації «Україна – ЄС» Пекка Товері запевнив, що Європейський Союз віддано підтримує Україну в протистоянні російській агресії та набутті членства в Європейському Союзі, адже ЄС і Україна поділяють спільні цінності.
Пекка Товері пояснив, що Підкомітет з питань вступу був створений саме з метою ефективнішої співпраці з державами – кандидатами на членство в ЄС і залучення зацікавлених сторін (національних експертів, представників влади та громадських організацій) до безпосереднього діалогу для визначення першочергових завдань на шляху до повноцінного приєднання України до європейської спільноти.
Висловлюючи вдячність українській стороні за можливість відкритого обміну думками, співголова Парламентського комітету асоціації «Україна – ЄС» наголосив: «Верховенство права та функціонування судової системи – це не суто юридичні питання. Це ядро подальшого масштабного трансформаційного процесу».
Секретар Великої Палати Верховного Суду Сергій Погрібний зауважив, що відданість України фундаментальним демократичним цінностям, на яких ґрунтується Європейський Союз, має не декларативний, а практичний вимір. Національні суди, насамперед Велика Палата Верховного Суду, вже давно почали враховувати джерела права ЄС та правові позиції Суду справедливості ЄС у власній правозастосовній практиці.
Зокрема, у постанові від 3 серпня 2022 року у справі № 910/9627/20 Велика Палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок щодо доцільності врахування у правозастосовній практиці України висновків і принципів, сформульованих у рішеннях Суду справедливості ЄС, навіть якщо вони стосуються інших держав.
Сергій Погрібний навів кілька прикладів застосування джерел права ЄС у практиці ВП ВС. Серед них – постанова ВП ВС від 15 лютого 2023 року у справі № 910/18214/19 за позовом колишнього акціонера неплатоспроможного банку про визнання недійсними правочинів, учинених у процедурі виведення банку з ринку за участю держави як інвестора. Вирішуючи питання про ефективність обраного позивачем способу захисту й тлумачачи національну норму та обґрунтування висновку про неефективність обраного способу захисту, ВП ВС звернулася до Директиви Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2014/59/ЄС від 15 травня 2014 року про основні положення щодо фінансового оздоровлення та виведення з ринку неплатоспроможних банків.
А в справі № 910/13988/20 (постанова ВП ВС від 17 квітня 2024 року) щодо визнання торговельної марки лікарського засобу загальновідомою та визнання недійсним українського свідоцтва про реєстрацію знака для товарів і послуг Верховний Суд посилався obiter dictum на практику Суду справедливості ЄС, щоб проілюструвати, яке значення у праві може мати добросовісність реєстрації конфліктуючого знака для обмеження права на захист власника добре відомої марки.
Як зауважив голова Касаційного адміністративного суду у складі ВС Ігор Дашутін, Україна проходить шлях до членства в ЄС у надскладних умовах повномасштабної війни, не зупиняючи в цей час процесу реформування і демонструючи здатність діяти відповідно до принципів демократії і верховенства права за безпрецедентних обставин. Частиною цієї інституційної стійкості є саме суди, які не припинили своєї роботи в умовах ракетних ворожих обстрілів, повітряних тривог, вимушеного відрядження суддів і зміни територіальної підсудності справ судів, розташованих на тимчасово окупованих рф або прифронтових територіях.
Щодня громадяни продовжують звертатися до судів за захистом своїх прав, держава продовжує виконувати судові рішення, а Верховний Суд – забезпечувати єдність судової практики. Це, на думку Ігоря Дашутіна, є найкращим підтвердженням інституційної зрілості Української держави. Верховенство права, незалежне правосуддя, повага до прав людини – це не лише зобов’язання України перед ЄС, а й основа стійкості нашої держави, узагальнив голова КАС ВС.
Голова Касаційного господарського суду у складі ВС Лариса Рогач зауважила, що господарська юрисдикція, здійснюючи правосуддя у сфері економічних правовідносин, є одним з основних елементів захисту інвестицій і побудови зв’язків між державними інституціями, суб’єктами господарювання і громадянами. В контексті євроінтеграційного процесу важливо, щоб у державі існувало передбачуване правове середовище, засноване на засадах верховенства права, тому що саме в такому середовищі розвивається бізнес, залучаються інвестиції й ефективно функціонує економіка.
За словами очільниці КГС ВС, судді господарської юрисдикції вже сьогодні є активними учасниками процесу адаптації українського права до права Європейського Союзу. Вони забезпечують належне застосування законодавчих новел, ухвалених у межах євроінтеграційних реформ, беруть участь в офіційному скринінгу законодавства України за переговорними розділами, що стосуються корпоративного права та права інтелектуальної власності. Крім того, Верховний Суд є співвиконавцем заходів Національної програми адаптації законодавства України до права Європейського Союзу (acquis ЄС) у сфері інтелектуальної власності, а рішення Верховного Суду включені до бази даних WIPO Lex-Judgments, яка забезпечує доступ до найважливіших судових рішень різних країн світу у сфері права інтелектуальної власності.
Водночас Лариса Рогач наголосила, що наближення українського права до європейських стандартів відбувається не лише через законодавчі зміни. За її словами, важливу роль у цьому процесі відіграє й судова практика, яка має пристосовуватися до суспільних потреб і європейських стандартів. У цьому контексті спікерка звернула увагу на концепцію «розумного законодавця», яка є складовою динамічного підходу до тлумачення норм права і передбачає, що суд має орієнтуватися не лише на наміри законодавця, який ухвалив закон у минулому, а й на те, як відповідну норму міг би розуміти законодавець у сучасних умовах.
Загалом, зауважила Лариса Рогач, Верховний Суд спрямовує зусилля на формування правових позицій, які дають змогу ефективно вирішувати складні правові питання шляхом належного тлумачення чинного законодавства з урахуванням європейських стандартів без необхідності внесення змін до законодавства.
В. о. голови Касаційного кримінального суду у складі ВС Наталія Антонюк наголосила, що українські судді, розглядаючи кримінальні провадження, не лише аналізують норми КПК України, а й активно використовують практику ЄСПЛ. Вона також розповіла про високі стандарти доказування в національній судовій системі, зокрема щодо вимог із застосування доказів, отриманих із відкритих джерел (OSINT).
«Те, що стандарти правосуддя мають забезпечуватися і в часи війни, не викликає жодного сумніву. Водночас специфіка кримінальної юстиції полягає в тому, що в ній передбачено можливість найсуворішого обмеження прав і свобод, тому потрібно бути максимально обережними при застосуванні заходів такого обмеження», – зауважила Наталія Антонюк.
Стосовно специфіки розгляду нової категорії справ про воєнні злочини спікерка відзначила роль європейських партнерів у поширенні знань серед українських суддів щодо застосування Женевських конвенцій, тлумачення практики Міжнародного кримінального суду та досвіду міжнародних трибуналів. Наталія Антонюк додала, що основне завдання кримінальної юрисдикції – притягнути до відповідальності не будь-кого, а того, хто справді вчинив злочин. Тож вона висловила сподівання, що завдяки спільним зусиллям України та європейської спільноти особи, які вчиняють воєнні злочини в Україні, отримають справедливе покарання.
Голова Касаційного цивільного суду у складі ВС Марина Червинська акцентувала, що Україна прагне бути членом Європейського Союзу й українська судова система, в тому числі цивільна юрисдикція, протягом останніх років докладає чимало зусиль для того, щоб це зрештою стало реальністю.
На прикладі цивільних справ доповідачка продемонструвала динаміку змін правозастосування в бік гармонізації з європейськими правовими стандартами. Одна з найпоказовіших категорій справ – справи щодо сім’ї і дітей. Якщо ще вісім років тому в рішеннях українських судів домінував постулат про те, що малолітня дитина не може бути відібрана від матері, окрім випадків, коли це порушувало права дитини, то після рішень ЄСПЛ у справах «Мамчур проти України», «Хант проти України» національна судова практика почала орієнтуватися на принцип рівності прав батька та матері й необхідність з'ясування найкращих інтересів дитини.
Водночас викликом для цивільної юрисдикції є нові реалії, пов'язані зі збройною агресією, зокрема у сфері трудових відносин, а також витребовування майна в добросовісного набувача з огляду на нові норми матеріального права, зауважила голова КЦС ВС.
Щодо стану виконання заходів, передбачених у Дорожній карті з питань верховенства права член Вищої ради правосуддя Дмитро Лук’янов повідомив, що заходи, заплановані на 2025 рік, виконано вчасно, а реалізація плану на 2026 рік триває. Спікер звернув увагу на кадрові та фінансові виклики судової системи, зокрема дефіцит суддів і недостатнє фінансування, та висловив сподівання, що за підтримки міжнародних партнерів Україна повністю виконає передбачені Дорожньою картою зобов’язання до 2027 року.
Член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Віталій Гацелюк поінформував про перебіг масштабних конкурсів із заповнення майже 2400 вакансій у судах різних рівнів. Він зазначив, що в конкурсних процедурах взяли участь понад 12 тис. кандидатів, наголосив на відкритості добору, взаємодії з Громадською радою доброчесності та ролі НШСУ в підготовці кандидатів, а також повідомив про перші рекомендації для призначення суддів до вищих спеціалізованих судів.
Про реалізацію конкурсів до новостворених вищих спеціалізованих адміністративних судів розповів член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Руслан Сидорович. Він зазначив, що ці суди мають розпочати роботу до кінця року в межах виконання євроінтеграційних зобов’язань України. Спікер також наголосив на необхідності забезпечення безперервної роботи органів суддівського врядування, щоб уникнути повторення ситуацій, коли ВККС України і ВРП тривалий час не могли здійснювати своїх повноважень.
Ключові напрями діяльності Ради суддів України окреслив голова Ради суддів України Віталій Саліхов. Серед пріоритетів він назвав обрання суддів до Конституційного Суду України, забезпечення безперервної роботи органів суддівського врядування, подолання кадрового дефіциту й підвищення відкритості судової влади. Промовець також звернув увагу на проблему нестачі працівників апаратів судів через низький рівень оплати праці та повідомив про роботу над удосконаленням механізмів перевірки доброчесності суддів і врегулювання конфлікту інтересів.
На важливості верховенства права як ключової умови просування України до членства в Європейському Союзі наголосила керівниця Програми Ukraine2EU Манте Макаускайте. Вона акцентувала на підготовці Проміжного звіту про оцінку контрольних показників, який оцінюватиме не лише законодавчі зміни, а й практичне впровадження реформ, відзначила прогрес України у зміцненні судової системи навіть в умовах війни та підтвердила готовність Програми Ukraine2EU і надалі підтримувати українські інституції на шляху до членства ЄС.
Народний депутат України, співголова Парламентського комітету асоціації «Україна – ЄС» Вадим Галайчук, відзначаючи відкриття першого переговорного кластера «Основи процесу вступу до ЄС», наголосив на потребі в напрацюванні механізмів консультацій, виправлення помилок та узгодження позицій з Європарламентом у процесі подальшого реформування. Також він зазначив, що робота Підкомітету Парламентського комітету асоціації «Україна – ЄС» з питань вступу України до Європейського Союзу має бути максимально наближена до реалізації практичних завдань у процесі перемовин.
