Секретар Пленуму Верховного Суду, секретар Першої палати Касаційного цивільного суду у складі ВС Дмитро Луспеник, судді ВС у КЦС Євген Петров і Руслан Лідовець виступили на підсумковому Всеукраїнському семінарі для суддів та помічників місцевих загальних судів та апеляційних судів «Судова практика в питаннях-відповідях: цивільне судочинство».

Свій виступ на тему «Основні помилки, допущені судами при розгляді цивільних справ у 2024 році: процесуальні аспекти» Дмитро Луспеник розпочав з особливостей цивільного судочинства, зупинився на його завданнях, наголосив на важливості врахування стадійності й послідовності застосування норм процесуального права, пославшись при цьому на відповідну практику ВС. Лектор вкотре зазначив про те, що в ЦПК України на законодавчому рівні не запроваджена процесуальна аналогія, і з посиланням на практику ВП ВС вказав, як у такому разі повинні діяти суди, оскільки забороняється відмова в розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.

На переконання Дмитра Луспеника, думки про те, що норми процесуального права лише обслуговують норми матеріального права, хибні. Він звернув увагу суддів і помічників на те, що коли йдеться про розгляд справи по суті, то перше, що робить суд, – це вивчає саме процесуальні аспекти. Адже справа може бути розглянута судом правильно лише в разі правильного визначення юрисдикції і підсудності, складу сторін і доказування тощо. Тобто процесуальне право відповідає на питання «Як?», а саме як захистити суб’єктивні права, визначені в матеріальному праві, а не обслуговує норми матеріального права. Матеріальне і процесуальне право – це самостійні галузі права.  Вони завжди взаємодіють.

У своєму виступі Дмитро Луспеник з посиланням на судову практику ВС у різних юрисдикціях постадійно вказав на основні процесуальні помилки, допущені судами при розгляді цивільних справ у 2024 році. Після виступу лектор відповів на численні запитання суддів і помічників суддів, які стосувалися всього аспекту застосування процесуальних норм при розгляді справи в різних видах провадження (позовному, окремому, наказному) та при заочному розгляді справ. 

Більш докладно з усіма порушеними Дмитром Луспеником на лекції питаннями з посиланням на релевантну практику Верховного Суду можна ознайомитись у його презентації тут.

Євген Петров присвятив свій виступ основним помилкам, допущеними судами у 2024 році при розгляді спорів, що виникають із захисту права власності, земельних правовідносин, із правочинів, зокрема договорів, спадкових правовідносин та справ про відшкодування шкоди.

Лектор із посиланням на практику ВС говорив не лише про помилки при застосуванні судами норм матеріального права та помилкове тлумачення деяких норм права, а й указав на алгоритм, який мають враховувати суди при вирішенні справ цих категорій. Основна увага була зосереджена на правильному визначенні способу судового захисту, особливо в земельних спорах, пов’язаних із віндикацією і негаторним позовом. Крім того, Євген Петров зауважив, що в спадкових справах можна згрупувати проблемні питання: перша група – це додатковий строк для прийняття спадщини та визнання спадщини відумерлою. Так, КЦС ВС зробив кілька важливих висновків, а саме: визначення додаткового строку для прийняття спадщини залежить від поважності причини пропуску строку; факт проживання спадкоємця за кордоном і необізнаність про смерть спадкодавця не є підставами для поновлення строку для подання заяви про прийняття спадщини; незначний часовий проміжок між закінченням строку прийняття спадщини та подачею позовної заяви про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є підставою для задоволення таких вимог.

Друга група – питання щодо визнання заповіту недійсним, тлумачення заповіту. Суддя звернув увагу на правові висновки про те, що висновок про тимчасову недієздатність заповідача слід робити на основі доказів, які свідчать про внутрішній, психічний стан заповідача в момент складання заповіту. Зафіксовано концепт примату волі спадкодавця. Складення нового заповіту передбачає втрату чинності попереднім заповітом повністю або частково.

Третя група – спадкування майна, особливо земельної ділянки. Четверта група – склад спадщини, визнання, черговість спадкування за законом, встановлення факту прийняття спадщини.

Євген Петров розповів про окремі категорії земельних спорів і розглянув судову практику щодо земель лісового та водного фонду, земель природно-заповідного фонду, правовідносин, що виникають з договорів оренди землі, позовної давності.

Презентація Євгена Петрова – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/prezentacii_2024/Prezent_osn_pomilki.pdf .

Свій виступ на тему «Основні помилки, допущені судами при розгляді цивільних справ у 2024 році: матеріальні аспекти» Руслан Лідовець розпочав із помилок, допущених судами при розгляді справ про захист честі, гідності і ділової репутації, а також спорів, що виникають із житлових правовідносин, трудових правовідносин та сімейних правовідносин.

Лектор звернув увагу на те, що суд не вправі зобов'язувати відповідача вибачатися перед позивачем у тій чи іншій формі, оскільки примусове вибачення як спосіб судового захисту гідності, честі чи ділової репутації за поширення недостовірної інформації не передбачено у статтях 16, 277 ЦК України. Вирішуючи спори про захист честі та гідності й визнаючи недостовірною інформацію у вигляді одного речення і спростовуючи його, суди не завжди зважають на те, що суд повинен урахувати, оцінити зміст і спрямованість усієї публікації (її контекст). При розгляді трудових спорів Руслан Лідовець виділив помилки при вирішенні позову про поновленні на роботі викривачів корупції, при співвідношенні умов колективного й трудового договорів, співвідношенні ст. 233 КЗпП України та ч. 5 ст. 122 КАС України, сфери дії п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України та при призупиненні дії трудового договору.

Висвітлюючи складність вирішення житлових і сімейних справ та справ про захист права власності, лектор особливу увагу приділив необхідності дослідження ефективності й належності обраних позивачем способів судового захисту, пропорційності втручання в ці права з огляду на прецедентну практику Європейського суду з прав людини, врахування думки дитини при вирішенні спорів, пов’язаних з дітьми, щодо позбавлення батьківських прав дитини, яка досягла повноліття та ін.

Презентація Руслана Лідовця – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/prezentacii_2024/Prezent_pomilki_mater_aspekt.pdf .

Захід організувала Національна школа суддів України.

Верховний Суд