Голова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Борис Гулько провів зустріч із делегацією Верховного суду Естонії на чолі з його головою Віллу Кове. Також до складу делегації ввійшли голова Адміністративної палати ВС Естонії Іво Пілвінг, голова Цивільної палати Урмас Воленс та суддя Кримінальної палати Пааво Рандма.

Борис Гулько поінформував колег, що штатна чисельність суддів КЦС ВС становить 53 судді. На сьогодні 14 посад є вакантними, двоє суддів відряджені до Вищої ради правосуддя, один суддя проходить службу в лавах ЗСУ, ще п’ять суддів обрані до складу Великої Палати ВС. Тобто в КЦС ВС здійснюють судочинство 32 судді.

Голова КЦС ВС також розповів про специфіку роботи суддів у складі колегій, судових палат і об’єднаної палати та зауважив, що КЦС ВС є судом апеляційної інстанції для розгляду справ щодо визнання та виконання рішень третейських судів і міжнародного комерційного арбітражу.

Борис Гулько навів статистичні дані, згідно з якими від початку роботи КЦС ВС на його розгляд надійшло 155 148 справ, процесуальних звернень та касаційних скарг, а впродовж 2023 року – 17 848 справ. З них розглянуто 9208, ще 6421 нині перебуває на розгляді.

При цьому навантаження на кожного суддю становить приблизно 350 справ на рік. Однак у цю кількість входять лише ті справи, в яких суддя є доповідачем, тоді як суддя також бере участь у розгляді справ у складі колегії. Тож з урахуванням цього загальне навантаження на суддю становить до 1150 справ на рік.

Голова КЦС ВС розповів і про касаційні фільтри, зауваживши, що суд застосовує їх зважено й обережно з огляду на необхідність забезпечення єдності судової практики щодо вирішення широкого кола питань. Крім того, за словами Бориса Гулька, на сьогодні бракує альтернативних (позасудових) способів вирішення спорів. Днями виповнилося два роки з дня ухвалення Закону України «Про медіацію», але наразі цей інститут не працює в належному обсязі.

Крім того, Борис Гулько звернув увагу на рішення ВС, що стосуються обмеження судового імунітету рф. Водночас судді ВС, надаючи методичні рекомендації колегам, наголошують, що рішення у справах за позовами до країни-агресора мають бути належним чином мотивовані.

Секретар Пленуму Верховного Суду, секретар Першої судової палати КЦС ВС Дмитро Луспеник розповів, як судді розглядають справи та ухвалюють рішення в колегіях, і поінформував, як вирішуються питання віднесення спорів до юрисдикції цивільного, господарського чи адміністративного суду. Також він висвітлив роботу ОП КЦС ВС, зауваживши, що 65 % справ, що надходять на її розгляд, стосуються не різної судової практики колегій чи палат, а мотивування необхідності відступу від сформульованої раніше правової позиції.

Разом із тим Дмитро Луспеник зазначив, що, крім розгляду справ, судді ВС викладають у Національній школі суддів України й регулярно надають методичну допомогу колегам з першої та апеляційної інстанцій.

До участі в зустрічі долучилися секретарі Другої та Третьої судових палат КЦС ВС Марина Червинська й Ірина Фаловська, суддя ВС у КЦС Євген Петров, суддя ВС у КАС Ян Берназюк і начальник відділу міжнародно-правової взаємодії ВС Ліна Губар.

Делегація ВС Естонії також відвідала Київський апеляційний суд, де провела зустріч із заступницею голови цього суду Ганною Крижанівською і суддями цивільної та кримінальної палат.

Ганна Крижанівська розповіла про роботу суду в умовах воєнного стану та навела статистику надходження і розгляду справ, наголосивши, що показник надходжень у 2023 році вийшов майже на довоєнний рівень.

Верховний Суд