Після початку повномасштабного вторгнення рф на територію України та оголошення на терені нашої держави воєнного стану перед судовою системою постали нові виклики, пов’язані зі здійсненням правосуддя в умовах війни.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

У перший день відкритої агресії виникли питання, як забезпечити здійснення правосуддя в умовах воєнного стану і виконати конституційні функції, а також зберегти життя і здоров’я учасників процесу, суддів та працівників апарату суду. На сьогодні можна констатувати, що судова система із цими питаннями впоралася.

На цьому наголосив Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко під час наради щодо здійснення правосуддя в умовах воєнного стану за участю керівництва Верховного Суду, голів апеляційних судів України, голови Вищого антикорупційного суду, голів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Ради суддів України та представників інших органів державної влади.

Голова ВС виокремив чотири категорії судів, роботу яких доводилося і доводиться організовувати в цей непростий час. Перша категорія – найважча і найскладніша: це суди, які залишилися на тимчасово окупованих територіях.

Уже в перші дні війни ситуація склалася так, що Вища рада правосуддя не працювала. Лише 3 березня 2022 року законодавець визначив: у разі унеможливлення  зміни територіальної підсудності судових справ відповідного суду, який з об’єктивних причин не може здійснювати правосуддя, Вищою радою правосуддя це повноваження виконує Голова Верховного Суду. А до цього часу голови судів узяли на себе відповідальність щодо прийняття рішень про призупинення роботи судів, вивезення суддів і працівників апарату до безпечних місць, евакуацію справ, збереження майна тощо.

Станіслав Кравченко висловив подяку присутнім головам судів, які, проявляючи мужність, брали на себе відповідальність за прийняття відповідних рішень.

Друга категорія – суди, які працюють на прифронтових територіях. Нині здебільшого саме на ці суди покладено тягар щодо забезпечення роботи тих судів, які призупинили свою діяльність, а також тих, підсудність яких була змінена. Тому ці суди отримують подвійне навантаження.

Третя категорія – це суди, які розташовані в центрі та на заході нашої держави. Хоча вони працюють у сприятливіших умовах, але часто відчувають, що таке здійснення правосуддя в умовах постійних ракетних обстрілів.

Четверта категорія – суди, розташовані на деокупованих територіях. Зазначені суди відчули, що таке повністю зруйновані, розграбовані приміщення, втрачене майно. У контексті відновлення роботи цієї категорії судів виникають проблеми із поверненням справ, які були передані на розгляд до інших судів.

Що стосується загальної картини діяльності судової системи у 2022 році, то, зазначив Станіслав Кравченко, за цей період на 44 % зменшилася кількість звернень громадян до судів, як порівняти з  аналогічним періодом 2021 року. Це зумовлено тим, що значна територія України була тимчасово окупована, на жаль, певна частина й зараз перебуває під окупацією, багато судів припинили роботу, мільйони наших громадян змушені були залишити своє місце проживання, шукаючи тимчасовий притулок по всьому світу.

Водночас статистичні дані за перше півріччя 2023 року свідчать про те, що  надходження справ усіх категорій збільшується, і ця кількість становить 2,1 млн, що на 82 % відсотки більше, ніж в аналогічному періоді 2022 року. Так, у першому півріччі 2023 року до Верховного Суду надійшло на розгляд понад 44 тис. справ, а це  на 54 % більше, ніж у першому півріччі 2022 року (28 719) та лише на 7 % менше, ніж у довоєнному аналогічному півріччі 2021 року (47 671).

За словами Голови ВС, війна повністю змінила картину кримінальної юрисдикції, зокрема, за статистичними даними Офісу Генерального прокурора, станом на 27 липня  2023 року обліковано понад 100 тис. воєнних злочинів та зареєстровано майже 17 тис. злочинів проти національної безпеки (зокрема, колабораційна діяльність, державна зрада, посягання на територіальну цілісність і недоторканність України).

Сьогодні значна увага України, її міжнародних партнерів і всього світу прикута до розслідування та розгляду воєнних злочинів. Наша країна звернулася до всього світу з пропозицією про створення спеціального трибуналу щодо розгляду злочину російської агресії проти України. Водночас представники судової системи розуміють, що основне навантаження стосовно розгляду кримінальних проваджень щодо воєнних злочинів буде покладено саме на національні суди. І суди України мають виконати це завдання з честю і за високими стандартами, щоб у всьому світі розуміли, що рішення судів України – законні та справедливі.

Станіслав Кравченко наголосив на тому, що велику увагу потрібно приділяти розслідуванню і розгляду кримінальних проваджень щодо кримінальних правопорушень проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення).

Справ та проваджень інших категорій, які були притаманні мирному життю, також не стало менше, хоча ці категорії мають свої відмінності в умовах воєнного стану. Як приклад можна навести ситуацію, коли, законодавець до категорії кримінальних правопорушень проти власності ввів окрему кваліфікуючу ознаку, а  саме вчинення злочину в умовах воєнного стану, а також значно посилив відповідальність за таке діяння.

Разом з тим не треба забувати про те, що умовами для вступу України до НАТО, членства України в Європейському Союзі є виконання вимог щодо боротьби з корупцією, організованою злочинністю, захисту інвестицій та інших вимог. Тому належна організація розгляду тих категорій справ, які стосуються цих питань, є не менш важливою.

Загалом кількість звернень наших громадян до судів господарської, цивільної та адміністративної юрисдикції вказує на те, що судова система відіграє надзвичайно важливу роль у забезпеченні прав наших громадян на належний, справедливий захист їхніх інтересів у будь-якій судовій юрисдикції.

За словами Голови ВС, щоб Україну в усьому світі визнавали правовою державою, суди повинні чітко дотримуватися високих стандартів здійснення правосуддя, незважаючи на всі складнощі. «Сьогодні на нас дивиться весь світ. Якщо рішення судів України будуть законними та справедливими, то вони сприйматимуться в усьому цивілізованому світі», – наголосив Станіслав Кравченко.

Другу частину свого виступу Голова ВС присвятив нагальним викликам, які постали перед судовою системою України, та шляхам їх вирішення.

Одним із таких викликів є переоцінка належності організації роботи судів в умовах воєнного стану, яка в перші місяці повномасштабного вторгнення була виправданою, проте зараз неповною мірою відповідає на сучасні запити й потреби. Це питання потребує швидкого реагування. Зокрема, при зміні територіальної підсудності судових справ у судах не в усіх випадках було враховано місце розташування органів досудового розслідування, що вплинуло на навантаження передусім слідчих суддів.

Інше проблемне питання полягає у відновленні роботи судів на звільнених від ворога територіях. При відновленні роботи суду має бути враховано не лише безпекову ситуацію, а й організаційні спроможності суду відправляти правосуддя та рівномірність розподілу навантаження.

Зараз відновлюється робота двох судів Донецької області, а перед тим була відновлена робота деяких судів Херсонської області. «Але ми не тільки відновлюємо роботу, а й разом із ВРП дивимося, чи рівномірно розподілено навантаження», – зауважив Станіслав Кравченко.

Ще одна проблема, пов’язана з неналежною організацією роботи щодо передачі проваджень. Станіслав Кравченко навів прикрий приклад щодо судів Полтавщини, які, прийнявши до свого провадження матеріали, що були передані із судів міста Харкова, до цього часу фактично не виконали свою роботу щодо їх розгляду. Питання, яке не вирішене до цього часу, потребує ретельної уваги Ради суддів України.

Ще одне неприємне питання, якого не можна уникнути, – прикра і болюча ситуація, яка сталася у ВС, пред’явлення підозри Голові ДСА України, пред’явлення підозр окремим суддям у державній зраді, колабораціонізмі, смертельна ДТП за участю голови районного суду. Все це несе великі репутаційні втрати. Судова влада робить усе від неї залежне, щоб максимально ефективно реагувати на ці випадки, співпрацює зі слідством.

Як вийти з цієї кризи? Треба не забувати про те, що судді відповідальні перед суспільством і державою. У суддівських колективах має панувати атмосфера нетерпимості до таких ганебних явищ. Це серйозні виклики для судової системи, але судді повинні з ними впоратися, зробивши свій внесок у зміцнення правової держави.

На сьогодні кількість звернень до суду збільшується. Якщо судові рішення будуть справедливими, зрозумілими, якщо люди будуть відчувати в суді належне ставлення до них, то ситуація зміниться на краще.

Щоб усі ці речі робити, потрібно подолати проблему кадрового голоду. Нині працюють ВРП та ВККС України, тобто в державі є всі механізми для відновлення процесу кадрового наповнення судів. У цьому контексті Станіслав Кравченко закликав присутніх мобілізувати зусилля і зробити все від них залежне, щоб максимально швидко наповнити суди кадрами. Очевидно, що в цій ситуації слід говорити про зміну процедури призначення кандидатів на посади суддів, адже зараз немає часу на процедури, які були прописані для умов мирного часу.

Крім того, Голова ВС нагадав, що відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» саме на голів судів покладено обов’язки щодо організації роботи судів у всіх юрисдикціях. Применшувати значення голів судів не можна, адже, як показує практика важких місяців війни, саме голови судів відігравали ключову роль у забезпеченні належної роботи судової системи в умовах воєнного стану. Крім того, апеляційні суди повинні тримати зв’язок із місцевими судами. Усі організаційні процеси в судах мають бути ретельно організованими людьми, які взяли на себе таку відповідальність.

У Верховному Суді після останніх подій переглянули підходи щодо ролі кожного голови касаційного суду з акцентом на вимоги Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Закон указує на те, що кожен касаційний суд зобов’язаний забезпечити розгляд у касаційному порядку певних категорій справ та проваджень і одночасно забезпечити єдність судової практики. За організацію роботи відповідає кожен голова касаційного суду, який повинен звітувати щорічно як перед суспільством, так і перед колективом відповідної юрисдикції. Голова Верховного Суду має координувати роботу цих касаційних судів і доносити їх загальні позиції до всього суспільства. Окрема роль у забезпеченні єдності судової практики виділена Великій Палаті. Цей механізм забезпечення єдності практики потребує вдосконалення, але ні в кого немає сумнівів у тому, що цей орган державі потрібен.

На завершення Станіслав Кравченко акцентував на потребі постійної роботи голів судів у своїх колективах, реагування на неналежну поведінку судів і працівників апарату суду, реагування на потреби суспільства в системі правосуддя, проведення тренінгів за участю суддів щодо питань застосування норм європейського права, спільних міжнародних науково-практичних конференцій, проведення фахової підготовки суддів у сфері військових злочинів, підвищення рівня знань органів досудового розслідування і прокурорів у таких категоріях справ, як воєнні та військові злочини.

На переконання Голови ВС, якщо спільно діяти в усіх напрямах для покращення ситуації в системі правосуддя, то вдасться подолати всі труднощі. А сьогоднішня спільна нарада – гарний початок цієї роботи.

Інформація про виступи голів касаційних судів, секретаря Великої Палати Верховного Суду та інших учасників наради буде опублікована згодом на ресурсах ВС.

З результатами роботи Верховного Суду та судової системи у першому півріччі 2023 року, презентованими під час наради, можна ознайомитися тут – https://rb.gy/own74.

Верховний Суд