З часу повномасштабного російського вторгнення в Україну кількість проблемних питань у кримінально-правовій сфері, зокрема, щодо військових кримінальних правопорушень і кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку зросла в десятки разів.

На цьому наголосив голова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Станіслав Кравченко під час конференції.

За його словами, зважаючи на актуальність та загострення окремих питань в умовах воєнного стану, навесні 2022 року Президент України зустрівся з експертною групою, яка напрацьовує підходи в змінах до законодавства щодо досудового розслідування та судового розгляду злочинів, що вчиняють російські окупанти на території України. Тоді учасники заходу обговорили питання про започаткування спеціального міжнародного військового трибуналу, який зміг би дати юридичну оцінку доказам агресії Росії проти України.

Станіслав Кравченко акцентував, що зустрічі на найвищому рівні за участю керівництва нашої держави й робота учасників експертної групи для створення такого спеціального трибуналу свідчать про відкритість України в питаннях, які стосуються розгляду кримінальних проваджень щодо злочинів агресії та воєнних злочинів.

Україна фіксує злочини агресії та воєнні злочини, і, за останніми даними Офісу Генерального прокурора, у ЄРДР вже зареєстровано майже 36 тис. кримінальних проваджень щодо цих злочинів, вчинених за період повномасштабного російського вторгнення. І така фіксація є дуже важливою для того, щоб за рішеннями національних судів, спеціального трибуналу чи Міжнародного кримінального суду всі винні особи були покарані за скоєні злочини, а шкода, завдана Україні та її громадянам внаслідок збройної агресії, відшкодована.

Голова ККС ВС зазначив, що в боротьбі з ворогом важливою для України також є підтримка міжнародної спільноти, яку наша держава отримує від початку вторгнення агресора.

Водночас, сказав Станіслав Кравченко, Верховний Суд, розуміючи свою роль та усвідомлюючи відповідальність у ці важкі для країни часи, не чекаючи рішення про створення спеціального трибуналу та про визначення алгоритму залучення МКС, зайняв активну позицію щодо вирішення складних питань, які стосуються досудового розслідування та судового розгляду кримінальних проваджень, пов’язаних зі збройною агресією рф проти України.

За словами спікера, сьогодні судді готові до розгляду кримінальних проваджень щодо злочинів агресії та воєнних злочинів. І це не лише декларація, адже ведеться активна робота для вирішення нагальних питань. Так, зокрема, є бачення суддів ВС щодо необхідності звернути увагу на певні особливості формулювання обвинувачення органами досудового розслідування, є напрацювання щодо підходів у питанні кваліфікації тих чи інших діянь з огляду на міжнародні конвенції, практику МКС, національне законодавство.

Крім того, зауважив Станіслав Кравченко, на етапі досудового розслідування злочинів суди залучені до вирішення багатьох питань. Йдеться про слідчих суддів, які під час досудового розслідування здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях.

Голова ККС ВС акцентував і на необхідності внесення змін до національного законодавства, зокрема до розділу КК України, який стосується кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку. Станіслав Кравченко зауважив, що ВС готовий надати відповідні пропозиції щодо законодавчих змін, і висловив переконання про те, що завдяки підтримці органу законодавчої влади та співпраці з іншими органами влади для вирішення проблемних питань вдасться подолати всі перешкоди, які можуть виникнути під час розгляду відповідних кримінальних проваджень.

Конференція «Відповідальність Росії за злочини в Україні: інституції, процедури і роль юристів. МКС та/чи Спеціальний трибунал» – другий захід у серії «Сила міжнародного правосуддя. Діалоги дипломатів і юристів», організований Агенцією системних комунікацій.

Участь у конференції, яку модерувала ексчлен Європейської комісії «За демократію через право» (Венеційська комісія) Марина Ставнійчук, взяли Надзвичайний і Повноважний Посол Латвійської Республіки Ілгварс Клява, Посол з особливих доручень МЗС України, голова міжвідомчої робочої групи з питань притягнення до відповідальності осіб, що прямо чи опосередковано причетні до вчинення Російською Федерацією збройної агресії проти України, розшуку, арешту та подальшої конфіскації або примусового вилучення у дохід України належних їм або іншим особам активів, а також об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів Антон Кориневич, виконавчий директор Міжнародної асоціації адвокатів, голова Консультативної групи ООН із питань, що стосуються захисту в Механізмі міжнародних кримінальних трибуналів Марк Еліс, ексзаступник головного прокурора в трибуналі щодо колишньої Югославії, Третій президент Міжнародного центру правосуддя перехідного періоду (2010–2018), Секретар / помічник Генерального секретаря ООН у Спеціальному трибуналі щодо Лівану (2020–2022) Девід Толберг, а також народні депутати України.

Верховний Суд