На цьому наголосила член Вищої ради правосуддя, голова підгрупи з питань реформування господарського процесуального законодавства Оксана Блажівська під час робочої зустрічі з учасниками підгрупи.

Вона зазначила, що підгрупа націлена на підготовку пропозицій з удосконалення Господарського процесуального кодексу України, які сприятимуть зменшенню кількості скарг стосовно суддів, підстав для скасування рішень, будуть дієвими як для суддів, так і для учасників судового процесу.

Сьогоднішнє засідання було присвячене обговоренню законопроєктів, які мають на меті визначити поняття офіційної електронної адреси та аспекти її використання до запровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (№ 3860, № 3860-1, № 3861, № 4360). За словами Оксани Блажівської, електронний обмін документами не лише скоротить видатки на відправлення судової кореспонденції поштою, що особливо актуально в умовах недофінансування, а й зменшить тривалість розгляду справ.

Учасники підгрупи вважають, що за основу необхідно взяти законопроєкт народного депутата Романа Бабія № 3860-1. Ним пропонується встановити: «Якщо учасник судового процесу зазначив в заяві, скарзі, клопотанні, відзиві, що адресовані суду, свою офіційну електронну адресу або офіційна електронна адреса учасника судового процесу міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, то суд може здійснювати вручення ухвали лише на таку офіційну електронну адресу. При цьому підтвердженням вручення ухвали є повідомлення про її направлення до адресата».

Учасники підгрупи зазначили, що підходи до правового регулювання використання електронної адреси, на їхню думку, мають бути уніфікованими у всій законодавчій базі з метою запровадження у судочинстві єдиних підходів і стандартів.

Присутні наголосили на необхідності чіткого унормування процедури підтвердження отримання від суду електронного повідомлення з метою унеможливлення маніпуляцій та безпідставних звинувачень на адресу суддів.

Оксана Блажівська зазначила, що необхідно визначити, які із запропонованих у чотирьох  законопроєктах норм є найбільш раціональними з метою їх врахування у єдиному доопрацьованому проєкті закону.

На наступному засіданні підгрупи заплановано розглянути питання примирення за участю судді та процедуру повернення зі стадії розгляду справи по суті до підготовчого провадження.

Участь у засіданні підгрупи з питань реформування господарського процесуального законодавства взяли народний депутат України Роман Бабій, заступник голови Господарського суду Львівської області Василь Артимович, заступник голови Західного апеляційного господарського суду Наталія Кравчук, судді Господарського суду міста Києва Ганна Бондаренко-Легких та Тетяна Васильченко, суддя Господарського суду Одеської області Юлія Бездоля, суддя Південно-західного апеляційного господарського суду Марина Мишкіна.

Довідково: Робоча група Ради з питань реформування процесуального законодавства та законодавства про судоустрій і статус суддів, у складі якої діє підгрупа з питань реформування господарського процесуального законодавства, створена рішенням Вищої ради правосуддя 29 грудня 2020 року. До роботи підгрупи, яку очолює член Вищої ради правосуддя Оксана Блажівська, залучені судді, науковці, адвокати, представники суддівських асоціацій та об’єднань за їхньою згодою.

Вища рада правосуддя