Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
У Вищій раді правосуддя відбулося обговорення пропозицій до проєкту Щорічної доповіді Вищої ради правосуддя про стан забезпечення незалежності суддів в Україні за 2020 рік.
Свої пропозиції до проєкту Щорічної доповіді про стан забезпечення незалежності суддів в Україні за 2020 рік висловили представники Верховного Суду, Державної судової адміністрації України, Ради суддів України, Національної школи суддів України, Служби судової охорони, судів, Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України, органів суддівського самоврядування, Офісу Генерального прокурора, наукових установ та вищих навчальних закладів.
Нагадаємо, Вища рада правосуддя у співпраці з органами суддівського самоврядування, іншими органами та установами системи правосуддя, громадськими об’єднаннями готує і оприлюднює щорічну доповідь про стан забезпечення незалежності суддів в Україні з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя. Відповідні повноваження передбачені пунктом 7 частини першої статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Член Вищої ради правосуддя Лариса Швецова зазначила, що, врахувавши минулорічні напрацювання та рекомендації професійної спільноти й експертів, ВРП затвердила структуру щорічної доповіді про стан забезпечення незалежності суддів в Україні (рішення № 3475/0/15-20 від 10 грудня 2020 року). За її словами, у грудні 2020 року це рішення було направлено судам, органам суддівського врядування та науковим установам задля надання пропозицій та зауважень. Дев’ятнадцять судів вже надали свої пропозиції.
Член ВРП Віктор Грищук наголосив, що Вища рада правосуддя у своїй діяльності, у тому числі під час підготовки доповіді, демонструє відкритість перед суспільством та готовність до тісної співпраці. «Обговорення дасть змогу виявити ті аспекти, які недостатньо відображені у доповіді, врахувати зауваження. Пропозиції будуть використані для вдосконалення документа. Поєднання підходів суддів, представників органів суддівського врядування та науковців дасть можливість вийти на нову якість документа», - вважає він.
Важливість доповіді також відзначив старший науковий співробітник Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Микола Сірий, який вважає доповідь документом загальнодержавного значення.
Обговорюючи чергові реформаторські ініціативи, член ВРП Віктор Грищук зазначив, що перш ніж втілювати зміни, потрібно виробити концепцію судової реформи. «Необхідно чітко уявляти мету і кінцевий результат. Ледь не на кожному перехресті кричать про судову реформу, однак нема ні плану дій, ні дорожньої карти. Ще не звершена реформа, розпочата у 2016 році», - зауважив він та закликав надсилати пропозиції щодо вдосконалення національного законодавства до ВРП, де над ними працюватиме спеціально сформована робоча група.
Системний підхід до реформування судоустрою підтримує також Голова Національної асоціації адвокатів України Лідія Ізовітова. Вона висловилася і за надання ВРП права законодавчої ініціативи задля посилення ролі конституційного органу суддівського врядування у формуванні профільного законодавства.
Учасники зібрання наголошували, що критичні проблеми, відображені у доповіді за 2019 рік, – кадровий дефіцит та неналежне фінансування – не вирішені у 2020, 2021 роках. Зокрема, фінансування судів першої та апеляційної інстанцій у 2020 році становило лише 65 % від потреби. Не покращилася ситуація і у цьому році. Нагадаємо, що Вища рада правосуддя, Рада суддів України, Державна судова адміністрація України неодноразово зверталися до Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Верховної Ради України, Комітету ВРУ з питань правової політики та Комітету ВРУ з питань бюджету, народних депутатів та повідомляли, що наявний обсяг фінансування ставить під загрозу можливість здійснення правосуддя в Україні.
В обговоренні пропозицій до щорічної доповіді взяли участь понад 60 учасників. Більшість з них висловилися за дотримання гарантій незалежності суддів, наголосили на неприпустимості огульної критики та політичної реакції на рішення судів.
