Про це член Вищої ради правосуддя Оксана Блажівська сказала під час виступу на VII Міжнародному форумі з інтелектуальної власності, організованому видавництвом «Юридична практика».

Зокрема, вона наголосила, що запропоновані законопроєктом № 3711 «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування» зміни дадуть змогу сформувати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України та поновити процес добору, кваліфікаційного оцінювання суддів. Лише за умови відновлення роботи ВККСУ можна говорити про втілення ідеї створення спеціалізованого суду з розгляду справ у сфері захисту інтелектуальної власності.

Член ВРП зазначила, що зараз спори у сфері інтелектуальної власності розглядаються загальними та господарськими судами залежно від суб’єктного складу позову із правом апеляційного та касаційного оскарження.

За її словами, спеціалізовані суди з інтелектуальної власності успішно функціонують у Німеччині, Австрії, Швейцарії, Великій Британії тощо. Це позитивно вплинуло на якість та строки розгляду справ такої категорії у згаданих країнах.

У 2017 році Президент України видав Указ «Про утворення Вищого суду з питань інтелектуальної власності». ВККСУ 30 вересня 2017 року оголосила конкурс на зайняття 21 вакантної посади судді Вищого суду з питань інтелектуальної власності, а 5 жовтня 2018 року – конкурс на зайняття 9 вакантних посад суддів Апеляційної палати Вищого суду з питань інтелектуальної власності. Проте через відсутність ВККСУ та неможливість завершити кадрові процедури суд так і не розпочав роботу. 

На думку Оксани Блажівської, юрисдикція суду з питань інтелектуальної власності має охопити всю сферу захисту прав інтелектуальної власності. Вона вважає, що такий суд має керуватися власним процесуальним законодавством. Член ВРП також зазначила, що слід привести і матеріальне та процесуальне законодавство у відповідність до європейських стандартів.

Оксана Блажівська зауважила, що після створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності постане питання про те, у якій юрисдикції відбуватиметься касаційне оскарження його рішень: «Уже зараз варто подумати – це відбуватиметься у господарській юрисдикції чи буде створено іншу модель».

На думку члена ВРП, питання оптимальної кількості суддів у вказаному суді має вирішуватися, зважаючи на практику його діяльності.

Оксана Блажівська наголосила, що Вища рада правосуддя як ніхто інший зацікавлена у якнайшвидшому ухваленні законопроєкту № 3711, відновленні роботи ВККСУ задля поповнення кадрами діючих судів та початку роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності.

Член Вищої ради правосуддя Лариса Швецова в свою чергу наголосила на потребі забезпечення всіх умов, необхідних для початку роботи суду з питань інтелектуальної власності, а також наголосила на актуальності застосування медіації для врегулювання спорів цієї категорії.

Вища рада правосуддя