Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492

Хуліганство в судових засіданнях: кому вигідно та чому так відбувається

20 листопада 2020, 10:47

Віктор Данко, голова Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області

Чим відрізняються злочини за ст. 296 КК України (хуліганство) та за ст. 376 КК України (втручання в діяльність судових органів)?

У далекому 2015 році в Ужгородському міськрайонному суді Закарпатської області певні особи неодноразово своїми хуліганськими витівками і діями перешкоджали здійсненню правосуддя, зривали судові засідання тощо. З приводу таких дій були направлені відповідні звернення до правоохоронних органів, Вищої ради юстиції, однак по теперішній час за вчинене ніхто не був притягнутий до відповідальності.

Стало цікаво, чи так відбувається тільки на Закарпатті чи, можливо, в країні існує інша практика, і винних у вчиненні злочинів хуліганської спрямованості все ж таки притягають до відповідальності.

При цьому бажано провести певні аналогії між класичним хуліганством та втручанням в діяльність судових органів.

Так, основний безпосередній об'єкт хуліганства - громадський порядок. Його додатковим факультативним об'єктом можуть виступати здоров'я особи, авторитет органів державної влади, громадська безпека. У свою чергу об'єктом втручання в діяльність судових органів є порядок здійснення правосуддя в частині реалізації загального конституційного принципу незалежності суддів при здійсненні правосуддя. У деяких випадках втручання в діяльність судових органів здійснюється, в тому числі, і за допомогою хуліганських дій.

Однак навіть при поверхневому перегляді та аналізі даних з Єдиного державного реєстру судових рішень, навіть не рахуючи кількість обвинувальних вироків по цих категоріях справ, а банально зробивши скріншоти із реєстру видно, що принаймні за 2020 рік вироків по ст. 296 КК України (хуліганство) ухвалено величезну кількість, тоді як вироки за ст. 376 (втручання в діяльність судових органів) КК у 2020 році відсутні взагалі. Це при тому, що тільки Вища рада правосуддя зверталась до правоохоронних органів у 2019-2020 році 74 рази із зверненнями «Про вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя за повідомленнями суддів». Однак «віз і нині там….».

Ось так виглядає Єдиний реєстр судових рішень при пошуку вироків по ст. 296 КК України (хуліганство) за 2020 рік.

А ось так виглядає єдиний реєстр судових рішень при пошуку вироків по ст. 376 КК України (втручання в діяльність судових органів) за 2020 рік.

Проблема хуліганства в судових засіданнях

На цю проблему бажано звернути увагу, тому що останнім часом ми спостерігаємо, як по всій Україні певні особи зривають всякими способами судові засіданні, перешкоджають здійсненню правосуддя за допомогою різних акцій, в тому числі біля судових установ, в залах судових засідань, в судових приміщеннях, кабінетах суддів.  Вчиняють дії, які за всіма своїми ознаками дуже схожі на хуліганство та крім того спрямовані на здійснення перешкод правосуддю чи на примушування суддів прийняти певне судове рішення у конкретній справі. 

Кримінальні провадження про обвинувачення осіб у вчиненні хуліганства в Україні зазвичай розслідуються, направляються до суду, по них судами винесена величезна кількість обвинувальних вироків.

Але справи про втручання в діяльність судових органів та суддів не направляються до суду взагалі.

Спробую для порівняння та усвідомлення навести приклади (фабули взяті з Єдиного реєстру судових рішень) того, за які хуліганські витівки засуджують в Україні винних осіб та дії, за які, навпаки, правопорушники поки що не понесли жодної відповідальності.

Наприклад, за ст. 296 КК України (хуліганство) засуджувались особи за скоєння таких дій:

«Так, 2 червня 2020 року близько 13:00 год. ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, зайшла до приміщення магазину «….», що по вул. …., 43 в м. Чернівці, незважаючи на присутність сторонніх осіб, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, діючи умисно, став нищити продукти, які знаходились на вітрині, висловлюючись при цьому ненормативною лексикою. Під час вчинення хуліганських дій ОСОБА_1 не реагувала на зауваження з боку продавців та власників магазину, продовжуючи вчиняти протиправні діяння. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 робота магазину була зірвана, а потерпілій ОСОБА_2 спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 3700 грн».

У цьому випадку злочин був вчинений 02.06.2020 року, а вирок ухвалений вже 25.08.2020 року.

Або такий приклад:

«07.03.2020 приблизно о 12:39 год. ОСОБА_2 прибула до приміщення міського комунального підприємства «Центр стерилізації тварин», що розташоване в м. Чернівці по вул. Південно-Кільцева, 47, з наміром віднайти собаку доньки. Виявивши її там, ОСОБА_2, ігноруючи факт знаходження його в комунальній установі у вихідний день, з метою негайно і самовільно повернути собаку без дотримання встановленого порядку вступила у суперечку з фельдшером ОСОБА_3, в ході якої ОСОБА_2, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, умисно вчинила відносно ОСОБА_3 насильницькі дії, схопивши його за комір одягу, кинула на лавку, завдавши фізичного болю. Самоутвердившись за рахунок приниження ОСОБА_3, як працівника МКП «Центр стерилізації тварин», який відстоював необхідність дотримання порядку, ОСОБА_2, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, умисно вирвала двері до приміщення, де зберігався собака, самовільно і демонстративно забрала її і виламала ногою вхідні двері МКП «Центр стерилізації тварин», спричинивши підприємству матеріальної шкоди на загальну суму 3000 грн».

У цьому випадку злочин був вчинений 07.03.2020 року, а вирок ухвалений вже 20.05.2020 року.

Ще приклад:

«16.02.2020 приблизно о 12 годині 36 хвилин ОСОБА_2, в громадському місці - громадському транспорті, а саме трамваї, який здійснював маршрут №16-а та знаходився на ділянці руху по вул. Віринська 24/42 в м. Харкові, діючи умисно з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, використовуючи малозначний привід, демонструючи явне нехтування до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, прагнучи самоствердитися за рахунок приниження інших осіб та протиставити себе їм, почала безпричинно висловлюватися нецензурною лайкою у бік водія трамваю ОСОБА_3 , після чого у присутності сторонніх осіб, проявляючи особливу зухвалість, нанесла удар кулаком руки у скло двері водія, розміром 232x822 мм, товщиною 5 мм та розбила його, внаслідок чого водій був вимушений зупинити трамвай, повідомити про події в поліцію та чекати прибуття слідчо-оперативної групи, проведення необхідних слідчих та процесуальних дій, а відповідно був затриманий рух трамваїв маршруту 16-а в період часу з 12 год. 36 хв. до 13 год. 37, внаслідок чого була зупинена робота вказаного виду громадського транспорту та спричинені майнові збитки підприємству, а пасажири не могли продовжити рух на трамваї вказаного маршруту».

Злочин вчинений 16.02.2020 року, а вирок ухвалений 23.06.2020 року.

Ще приклад:

«11 березня 2020 року, близько 16:50 години, … , керуючи автомобілем марки ВАЗ 2108, д.н.з. НОМЕР_1, перебуваючи на вулиці Пушкіна в м. Золочів Львівської області, зупинив автомобіль поблизу будинку № 3, а саме біля магазину «Все від 1 гривні». В подальшому, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення хуліганських дій, ОСОБА_1, перебуваючи в громадському місці, знаходячись на передньому сидінні автомобіля марки ВАЗ 2108, д.н.з. НОМЕР_1, розуміючи, що за його діями можуть стежити сторонні особи, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося винятковим цинізмом, тобто демонстративною зневагою до загальноприйнятих норм моралі, прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил та норм поведінки, проявляючи безсоромність та грубу непристойність на очах ОСОБА_2 та ОСОБА_3, котрі в цей час знаходилися у магазині «Все від 1 гривні», що за цією ж адресою, вчиняла публічні розпусні дії, які виразилися в оголенні статевого члена і здійснюванні з ним маніпуляції (акт онанізму), що тривало близько 30 хвилин. Розуміючи, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 звернули на нього увагу та спостерігали за його діями, знімаючи на мобільний телефон, ОСОБА_1 на своєму автомобілі покинув місце вчинення злочину».

Злочин вчинений 11.03.2020 року, вирок ухвалений 26.06.2020 року.

Або ще один приклад:

«11 вересня 2020 року приблизно о 10 годині 45 хвилин, ОСОБА_1, перебуваючи в громадському місці, біля входу в поліклінічне відділення КНП «Берегівської ЦРЛ імені Бертолона Ліннера Берегівської районної ради Закарпатської області», що по вул. Бертолона Ліннера, 2 в м. Берегове, знаходячись в стані алкогольного сп`яніння, нехтуючи присутністю сторонніх осіб, грубо порушила громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, безпричинно ображала нецензурними словами працівників та відвідувачів поліклінічного відділення, після чого проявляючи грубу силу та особливу зухвалість, діючи з хуліганських спонукань, ліктем лівої руки розбила скло вхідних дверей у вищевказаному приміщенні, внаслідок чого було порушено нормальне функціонування поліклінічного відділення.

Неправомірними діями ОСОБА_1 КНП «Берегівській ЦРЛ ім. Бертолона Лінера Берегівської районної ради Закарпатської області» заподіяно матеріальну шкоду в розмірі 1 500 грн.

Злочин вчинений 11.09.2020 року, вирок ухвалений 01.10.2020 року».

У цьому випадку злочин був вчинений 11.09.2020 року, а вирок ухвалений вже 01.10.2020 року.

Тобто ми бачимо, що працівники поліції вміють швидко працювати (коли хочуть, або коли немає ніяких інших вказівок), встановлювати винних осіб, проводити необхідні слідчі і розшукові дії, направляти кримінальні провадження до суду, який, в свою чергу, без зволікань виносить вироки.

Чому втручання в діяльність суду залишається безкарним?

Навпаки, за вчинення таких дій, які, на мій особистий погляд, містять ознаки складів злочинів (фабули взяті із звернень до правоохоронних органів, розміщених на офіційному сайті ВРП), передбачених ст. 376 (втручання в діяльність судових органів) та ст. 296 КК України (хуліганство), справи до суду майже не направляються. Відповідно, вироки також не виносяться.

Ось приклад:

«Суддя ……… повідомив, що у день судового засідання близько 14:30 до приміщення суду прибули близько 30 невідомих осіб із плакатами, гучномовцями та відеокамерами. Вказані особи увірвалися до залу судового засідання, в якому о 15:00 мав розпочатися судовий розгляд кримінальної справи. На прохання помічника голови суду Особа_9 невідомі особи відмовилися надати документи, що посвідчують їхні особи, називаючи себе представниками громадськості,  повністю заблокували зал судового засідання, здійснювали відеозйомку, здіймали галас та погрожували членам судової колегії фізичною розправою з невідомих підстав.

…… невідомі особи продовжили вчиняти протиправні дії, намагаючись увірватися до приймальні голови суду, вчергове погрожуючи фізичною розправою членам колегії суддів.

У зв’язку з блокуванням роботи суду, порушенням порядку перебування громадян у приміщенні суду, висловленням погроз на адресу суддів керівник апарату суду Особа_10 здійснив виклик співробітників поліції для забезпечення порядку, припинення протиправної діяльності невідомих осіб та належного документування зазначених обставин».

Ще один:

«19 лютого 2020 року близько 11:30 у приміщенні суду громадяни Особа_1, Особа_2, Особа_3, Особа_4 та інші особи самовільно відчинили кабінет голови суду ………….., висунули йому вимогу надати посвідчення судді з метою перевірки його повноважень щодо здійснення правосуддя.

Під час розмови з головою суду Особа_1, Особа_2, Особа_3, Особа_4 та інші особи зневажливо та нецензурно висловлювалися на його адресу. При цьому Особа_1 утримувала ногою двері кабінету голови суду. Голова суду висловив прохання зачинити двері та надати можливість працювати в звичному режимі, проте Особа_1 та зазначені вище особи продовжували вчиняти протиправні дії.

Заступник керівника апарату суду Особа_5, старший судовий розпорядник Особа_6, судові розпорядники Особа_7 та Особа_8 роз’яснювали Особа_1, Особа_2, Особа_3, Особа_4 та іншим особам необхідність дотримання правопорядку та правил поведінки громадян у приміщенні суду. Однак вказані особи голосно кричали, зневажливо і нецензурно висловлювались, погрожували голові суду і працівникам апарату суду.

З огляду на протиправні дії сторонніх осіб заступником керівника апарату суду Особа_5 та розпорядниками суду неодноразово здійснювався виклик працівників поліції за телефоном 102. Втім, після приїзду співробітників поліції сторонні особи продовжували порушувати громадський порядок у приміщенні суду, відкрито виявляючи неповагу до його працівників, та не реагували на зауваження. Водночас працівники ……………… відділення поліції ……………. відділу поліції Головного управління Національної поліції в ……………….. області, які прибули на виклик, не чинили перешкод правопорушникам».

На тлі того, що у єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня інформація про розгляд в судах хоч однієї справи за ст. 376 КК України (втручання в діяльність судових органів), цікавою стає поведінка в даному випадку працівників поліції, які будучи офіційно викликаними для припинення правопорушення, ніяких дій не вчиняли. Чи це невиконання ними своїх службових обов’язків, чи можливо щось інше і більш неприємне?

«У період з 10:20 до 10:36 чоловік, особу якого не встановлено та який назвався активістом, перешкоджав судді ……… потрапити до залу судового засідання для розгляду кримінального провадження № …….. за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 185 Кримінального кодексу України (далі – КК України), вів себе дуже агресивно, ображав, погрожував та висловлювався на адресу судді грубою нецензурною лайкою, на зауваження судді та вимоги припинити незаконні дії не реагував. Вказаний чоловік здійснював протиправні дії щодо зриву судового розгляду зазначеного кримінального провадження, перешкоджаючи судді зайти до залу судового засідання та вимагаючи негайного винесення судового рішення про задоволення позову у цивільних справах №№ ……….. При цьому погрожував, що в разі ухвалення судового рішення на користь відповідачів для судді ……….. можуть настати негативні наслідки.

Після того як вказаного чоловіка вдалося вивести із залу судового засідання, у холі приміщення суду він продовжував погрожувати та висловлюватися на адресу судді лайкою, а також вимагав негайного ухвалення рішення і стверджував, що в разі відкладення розгляду справи буде змушений вдатися до рішучих дій».

Ще показовий приклад:

«Як зазначають судді, під час судового засідання 6 листопада 2019 року з розгляду справи № ___________ за результатами розгляду питання щодо наявності у Особа_2 повноважень представляти інтереси сторони у справі встановлено відсутність таких повноважень. Після оголошення судом відповідних відомостей вільні слухачі, які перебували в залі судового засідання, у кількості близько 70 осіб почали вчиняти дії, спрямовані на зрив судового засідання. Особа_2 та інші особи почали голосно висловлюватися, викрикувати погрози, порушувати громадський порядок. Після повторно зробленого вказаним особам зауваження суд видалив їх із залу судового засідання. Проте розпорядженням головуючого та судових розпорядників вказані особи не підкорилися, продовжували вчиняти дії, спрямовані на порушення громадського порядку, у зв’язку із чим було оголошено перерву у справі до 11:30 11 листопада 2019 року.

Судді повідомили, що 11 листопада 2019 року після початку розгляду справи № ______________ до приміщення суду увірвалося близько 70 невідомих осіб, які назвалися вільними слухачами та, прорвавши кордон охорони Національної поліції, намагалися увірватися до зали судових засідань № 7, де відбувався судовий розгляд. Такими діями невідомі особи порушували громадський порядок, пошкодили майно суду і заподіяли тілесні ушкодження працівникам охорони.

Порушення громадського порядку негативно налаштованими невідомими особами змусило присутніх у залі судового засідання представників у справі та вільних слухачів забарикадуватися у цій залі разом із колегією суддів до приїзду спецпідрозділу Національної поліції та посилення охорони суду».

Вироки по всіх цих зверненнях взагалі відсутні. Але чому?

Всі суди обладнані відеокамерами. Такі злочини вчиняються зухвало та в присутності суддів, працівників суду, судової охорони, інколи навіть в присутності працівників поліції. Злочинці не переховуються, а навіть хизуються своїми діями, викладаючи відповідні відео і фото своїх злочинних дій в соціальних мережах.

Подія злочину, особи, які його вчиняють, спосіб вчинення, та все необхідне для розкриття цих злочинів зафіксовані на відеокамери, офіційно встановлені в судах.

Постає питання, чому особу, яка займалась онанізмом під магазином швиденько встановлюють і притягають до кримінальної відповідальності за хуліганство, а маса злочинців, які системно, безкарно, зухвало порушують роботу судових установ в Україні, залишається невстановленою і непокараною? Чому все відбувається саме так? Є декілька думок з цього приводу

1) Або досудове розслідування в цих справах дуже складне, довготривале і складне (що дуже сумнівно).

2) Або досудове розслідування свідомо гальмується, блокується і саботується (дуже не хотілось би вірити в таку версію).

Звісно, нормальна робота усіх установ і закладів, будь то магазин, чи громадський транспорт, чи лікарня, чи ветеринарний пункт, не може бути зірвана хуліганськими злочинними діями. Особа чи особи, які це зробили, повинні нести відповідальність. Але чому виконавча влада по факту не притягає до кримінальної відповідальності осіб, які вчиняють злочини в судових установах? 

Хто зацікавлений в порушенні нормальної роботи судів, чому ряд судових засідань по всій Україні в судах всіх рівнів зриваються, та не просто зриваються, а шляхом скоєння в судах злочинів? Ким ці злочини вчиняються, і чому правоохоронні органі при явній очевидності злочину не розслідують їх і не притягають винних осіб до кримінальної відповідальності?

Дуже хотілось би вірити, що це такий собі випадковий збіг обставин. Що 74 звернення ВРП до правоохоронних органів у 2020 році щодо вжиття заходів відносно забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя за повідомленнями суддів просто знаходяться в роботі правоохоронних органів, а не ігноруються та не саботуються. 

Дуже цікавим є той факт, що на розгляді в судах є безліч кримінальних, цивільних, адміністративних справ. Майже ідентичних справ. Однак багато з них не викликають ніякої зацікавленості. А ось розгляд таких самих, подібних за складом справ, викликає резонанс, що призводить до зриву роботи судів, блокуванню роботи судів, втручання в роботу судів сторонніх осіб, хуліганства в судових установах.

Кому вигідно чинити тиск на суд?

З іншого боку виникає думка, що таким чином здійснюється шалений тиск на судову систему.

По-перше тим, що злочинці за чиїмось замовленням вчиняють в судах злочини, такі як хуліганство, втручання в діяльність судових органів тощо.

По-друге тим, що правоохоронні органи повністю ігнорують звернення ВРП і не притягають винних осіб до кримінальної відповідальності.

Втретє – це відсутність невідворотності покарання. Особи, вчинивши в суді злочин, відчувши свою безкарність, будуть продовжувати свою злочинну поведінку, здійснювати тиск на суд, суддів. 

Судова система, при повній бездіяльності правоохоронців, залишається сам на сам із злочинами, які вчиняються в судових стінах. Тобто повністю позбавленою державного і правоохоронного захисту від свавілля злочинців та хуліганів.

ВРП, як і будь який судовий орган, позбавлені можливості притягати винних до кримінальної відповідальності і можуть тільки звертатись із відповідними зверненнями до правоохоронних органів. При цьому бездіяльність правоохоронних органів за зверненнями ВРП, нажаль, не тягне за собою ніякої відповідальності.

Чи може так залишатись далі?

На мою особисту думку - ні. Потрібно наділяти ВРП механізмом дієвого контролю за розслідуванням злочинів, які вчиняються щодо суддів та працівників суду в судових установах та за їх межами. Адже без відповідного механізму впливу ми бачимо лише повне ігнорування правоохоронними органами звернень ВРП та суддів. 

"Судово-юридична газета"