Що таке нарадча кімната

Термін "таємниця нарадчої кімнати" з’явився у 1961-му в СРСР. Тоді радянська влада вирішила, що судді мають обговорювати вироки в спеціалізованих приміщеннях. Навіть якщо суд проводив один суддя, а не колегія, роздумувати над фінальним рішенням слід було саме в нарадчій кімнаті.

В такі кабінети не проводили зв’язок, а судді до оголошення рішення не мали б із неї виходити. Нарадча кімната задумувалася, начебто як гарант неупередженого рішення. Втім, особливо зараз, усе працює інакше.

Чому нарадча кімната не виправдовує себе

По-перше, за дослідженням Ради суддів лише 22% судів в Україні облаштовані нарадчою кімнатою: тобто 737 з 2539. Більшість рішень приймаються суддями у звичайних кабінетах.

По-друге, якщо говорити про нарадчу кімнату не як про приміщення, а як про процес ухвалення рішення, також виникають певні колізії. Наприклад, за нормами суддя не має виходити з цієї кімнати, доки не прийме рішення. Проте вони це роблять, приміром, у вбиральню чи поїсти. А коли ухвалення займає кілька днів, а інколи й місяців, судді їдуть додому після роботи, також у них є вихідні, відпустка та вимога брати участь в певних заходах.

Ще одна норма, яку накладала нарадча кімната — суддям, що знаходяться в ній, доки вони не прийняли рішення по чинній справі заборонено розглядати інші. Тобто, якщо суддя або ж колегія суддів пішли в нарадчу на кілька місяців, весь цей час їхні інші справи або на паузі, або переходять до колег. Ті своєю чергою починають розгляд із самого початку.

До слова, нарадчих кімнат не було і немає в країнах Заходу. Їх впровадили лише в Радянському союзі. Вони лишилися в деяких країнах, що були його республіками.

Що тепер зміниться

Замість нарадчої кімнати вводять інститут прийняття рішення. Йдеться про те, що тепер суддям дозволять розглядати інші справи паралельно з роботою над рішенням по одній з них, а також працювати над ним будь-де.

За словами Дениса Маслова, автора законопроєктів, основна мета цього — розвантажити суди: "Суддя може поспішати з рішенням в одному провадженні, аби не накопичувалися додаткові. Якщо ж у нього буде можливість паралельно брати участь в інших засіданнях, можливо його рішення будуть більш ґрунтовними й справедливими".

Також вводять обмеження для суддів по часу: на ухвалення рішення у господарських, адміністративних та цивільних справах в них буде не більше ніж 10 днів (в кримінальних провадженнях термінів не буде). Втім, наголошує Маслов, слід розуміти, що мова саме про вироки. Якщо ж йтиметься, приміром, про запобіжний захід, суддя, як і зараз, може оголосити рішення і через кілька хвилин після засідання.

Хто і чому критикує законопроєкти

У липні цьогоріч висновок оприлюднила Вища рада правосуддя. Там зокрема йдеться, що через ліквідацію нарадчої кімнати, судді будуть менш убезпечені від стороннього впливу, особливо з боку сторін провадження.

Серед тих, хто критикує ідею ліквідації нарадчої кімнати суддя Київського апеляційного суду Олена Лапчевська: "Суддя, слухаючи певну справу, знаходиться в емоційному навантаженні. Сторони та адвокати на нього впливають, намагаються довести свої обставини. Інколи не завжди законним шляхом. Можливість вийти на певний час, видихнути, допомогла б суддям. Тому важливо, аби в них був окремий кабінет".

Також на думку Лапчевської, в законі лишилася частина понять, які депутати не роз’яснили. Зокрема, каже суддя, в провадженнях є протокольні рішення, які нині не потрібно оформлювати письмово. А з законопроєкту випливає, що це доведеться робити, проте в яких саме випадках діятиме ця норма — незрозуміло.

Що кажуть ті, хто "за"

Суддя Вищого антикорупційного суду Ігор Строгий говорить, що судді тепер дійсно потенційно зможуть розглядати інші справі, поки роздумують над рішенням по одній з них — і це позитивні зміни, проте, каже, однозначно на це жодна норма законопроєкту не вказує:

"Вирок набирає головуючий суддя. Він радиться з бічними суддями, але вони в цей час могли б брати участь в інших справах. Режим нарадчої кімнати такого не передбачав. Але чи передбачає таке інститут ухвалення рішення? Народні депутати пояснюють, що так, але прямого визначення, що тепер суддя може розглядати решту своїх справ паралельно зі стадією прийняття рішення в одній з них — немає".

Також, каже Строгий, хотілося, аби нардепи врахували норму щодо оголошення повного тексту вироку у кримінальних провадженнях: "Іноді це займало по кілька годин, днів, або в районі місяця — як-от справа Януковича. На період війни законодавець визначив, що можна оголошувати лише короткий текст вироку. Проте війна завершиться і ми повернемося до старих норм. Якщо прибираємо нарадчу кімнату, має бути прописано й оголошення повного чи не повного тексту вироку. Бо це теж одна із причин завантаженості судів".

Яким чином будуть захищені судді

Вище ми писали про дослідження Ради суддів України. В опитуванні взяли участь понад 200 суддів та експертів в цій галузі. Більш як 80% із них зазначили, що справедливість та обґрунтованість рішення не залежить від їх перебування в окремому спеціалізованому приміщенні. А справжніми гарантіями назвали законодавчо закріплену заборону втручання в процес.

На думку юриста з кримінального права Дениса Шевченка, ні нарадча кімната, ні інститут прийняття рішень не забезпечить суддю на 100% від стороннього впливу. Проте вони все ж знижують можливість такого втручання: "Закон буде передбачати, що процес прийняття рішень суддею може бути під час перебування, як у судді, так і вдома, в кафе. Якщо будь-яка людина підійде і буде спілкуватися з ним щодо прийняття рішення — це буде порушення законодавства і за це є відповідальність: скасування рішення судді, або навіть і дисциплінарна скарга. Також є кримінальна відповідальність за втручання, проте вона застосовується рідко, бо це дуже складно довести".

Коли внесуть зміни до кримінальних справ

В коментарі Суспільному голова Комітету з питань правоохоронної діяльності Сергій Іонушас розповів, що спільно з Денисом Масловим вони погодилися спершу глянути на позицію депутатів та громадян:

"Якщо ми кажемо про кримінал — це більш суспільно значущі провадження — ті, які передбачають суворішу відповідальність. Тому ми погодилися з колегою (йдеться про Маслова — ред), що дивимося на підтримку залу стосовно цивільних та інших справ, якщо вона є, будемо думати й стосовно кримінальних проваджень".

На думку Іонушаса законопроєкт є важливим і необхідним, тож гальмувати з ним не будуть. А отже очікувати в сесійній залі документ можна вже на початку 2025 року.

Суспільне Новини