Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492

Антикорупційна стратегія: як НАЗК підштовхує Кабмін втрутитися в діяльність судової гілки влади

11 вересня 2020, 11:37

Автор: шеф-редактор «Судово-юридичної газети» Святослав Пограничний

Стратегія боротьби з незалежністю суддівського самоврядування, або подвійні стандарти НАЗК.

Національне агентство з питань запобігання корупції 8 вересня опублікувало, а 9 вересня представило в особі його голови Олександра Новикова на засіданні Кабінету Міністрів документ під назвою «Антикорупційна стратегія на 2020-2024 роки».

Хоча стратегія, на перший погляд, це лише декларація, а не імператив, але саме на її підставі, в разі схвалення виконавчої і законодавчої владою (а вона повинна прийняти форму закону), будуть прийматися подальші реформи.

Деякі положення в ній переписані з Меморандуму з МВФ, однак в цілому українське Агентство додало значний масив пунктів від себе або при допомозі консультацій з іншими зазвичай консультує в таких питаннях організаціями.

Однією з ключових цілей у цій стратегії значиться боротьба з корупційними проявами саме в судовій владі. Упор на цей пункт робився і при обговоренні Стратегії «в вузькому колі».

Так, нагадаємо, що спочатку її взагалі обговорювали без суддів. Тільки після того, як наше видання звернуло увагу на настільки важливий документ і опублікувало відео, як проходив такий «круглий стіл», суддівські колективи, асоціації, органи судової влади ознайомилися з тим, як їх пропонують «очистити від корупції» та самі закликали НАЗК до діалогу.

Втім, такий «діалог» з боку глави НАЗК швидше перетворився на монолог, адже Олександр Новіков поставив представникам ВРП ультиматум: або ви погоджуєтеся на умови, або «вас реформують» по моделі ліквідації частини органів і судів. 

У підсумку в якійсь частині Стратегію підправили, але там все одно залишилися норми, які недвозначно натякають, «хто в домі господар».

Так, пропонується оцінювати кандидатів в судді з точки зору «презумпції винуватості» («під час оцінювання доброчесності кандидатів на посаду судді застосовується стандарт доказування «обґрунтований сумнів у доброчесності»).

У початковій версії НАЗК пропонувало поширити таку «презумпцію» на всіх суддів, але в підсумку зупинився тільки на претендентах в судді.

Також пропонується створити дисциплінарний орган для суддів по новій процедурі («дисциплінарний орган у системі правосуддя сформований на підставі конкурсу, проведеного незалежною комісією з представників (у рівних частинах) Ради суддів України, громадськості та міжнародних експертів, визначених на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій здійснює оперативний і справедливий розгляд дисциплінарних справ щодо суддів») і т. д.

Крім цього, в документі міститься пряме втручання в питання, який може вирішувати лише сама суддівське самоврядування. Це пункт називається так: «запроваджено механізми унеможливлення обіймання адміністративної посади в суді однією й тією ж особою протягом тривалого часу». Очевидно, що в НАЗК (або у інших авторів) не в курсі ситуації, в судах ситуації з кадрами, коли в деяких судах залишилося по 1-2 судді.

Таким чином, хоча після розголосу частина положень НАЗК зі своєї стратегії виключило, її прийняття в нинішньому вигляді за деякими пунктами як і раніше суперечить принципу незалежності судової влади.

У цьому аспекті примітно, що глава НАЗК під час засідання КСУ 10 вересня висловив стурбованість про те, щоб зберегти незалежність НАБУ від гілки виконавчої влади.

Тоді виникає питання - чому судова влада не повинна зберегти незалежність, а зобов’язана беззаперечно слідувати «п’ятирічці», написаної для неї НАЗК, тобто органом виконавчої влади і чому Агентство вважає в своїй компетенції прямо втрутитися в організацію кадрової політики судів?

А те, що «бути прокурором» для судової системи НАЗК завжди готове, свідчить припис, виписаний Новіковим Конституційному Суду за ненадання інформації про конфлікт інтересів.

Саме цікаве в цій ситуації те, що ще в липні НАЗК цим питанням мало цікавилося і про моніторинг, принаймні, публічно не замислювалося (про це заявив сам глава НАЗК, відповідаючи на питання нашого видання). Однак потім ця інформація НАЗК все ж різко знадобилася. Що вплинуло на виникнення такої термінової необхідності – питання риторичне.